Деяким людям байдуже, що Бог може гніватися на них, бо вони не вірять у Його існування. Інші — навпаки, відчувають постійний страх, усвідомлюючи свою вину та неминучість покарання за гріхи.
Навіть тим, хто вірить у Христа, апостоли заповідали звершувати своє спасіння зі страхом і трепетом, а не легковажно й безтурботно йти життям. Адже це серйозні речі: потрапити в Божі руки для грішної людини — страшно.
Ось що написано в Посланні до Римлян:
«Бо гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, які пригнічують правду неправдою».
(Рим. 1:18)
Безбожників і людей, що говорять неправду, ми зустрічаємо в житті постійно. Але що означає «пригнічувати правду неправдою»?
Ось три ознаки цього процесу, який накликає гнів Божий. І, думаю, кожен із нас у тій чи іншій мірі брав у ньому участь.
1. Формування власної, альтернативної «правди» замість пізнання Божої істини
Божа істина записана в Його Слові. Саме істина є тим інструментом, за допомогою якого ми пізнаємо сутність речей, оцінюємо справжній стан справ, а не те, що здається правильним. Пізнаючи істину, ми починаємо розрізняти гріх, розуміти, що Бог вважає добром, а що — злом.
Але багато людей у світі навіть не знають, що написано в Божому Слові. Вони формують у своїй голові власну реальність, яка не має нічого спільного з істиною.
Через величезний потік неправдивої інформації та викривлені загальноприйняті норми в свідомості людини формуються стійкі переконання, що суперечать Божим заповідям.
???? «Усі так живуть».
???? «Усі так роблять».
???? «Усі так вважають».
Але орієнтація на «всіх» стає хибним дороговказом у житті, що веде до Божого гніву.
Наприклад, у Божому Слові сказано: «Не кради», але суспільство диктує інше: «Хочеш жити — вмій крутитися».
Бог заповідує: «Шануй батька і матір», а в реальності багато людей дивляться на старших з поблажливим презирством.
Таких прикладів можна навести безліч.
2. Гріх, виправданий власними обставинами або благими намірами
Грішити й виправдовувати себе — це природно для людини. Ми навіть не помічаємо, як пригнічуємо правду неправдою у власному житті.
Ми настільки звикли виправдовувати свої вчинки, що робимо це автоматично. Раціоналізуємо свої помилки, пояснюємо свої гріхи складними обставинами або навіть вигаданими добрими намірами.
Наприклад:
???? Людина не шанує своїх батьків і виправдовується тим, що вони не забезпечили їй гідного дитинства.
???? Чоловік або дружина зраджує і виправдовує себе тим, що «друга половинка сама винна».
Але гріх не можна виправдати жодними поясненнями.
3. Порожня, безцільна суєта, яка не приносить користі
«І зникли в своїх міркуваннях, і затьмарилося нерозумне їхнє серце…»
(Рим. 1:21)
Якщо в житті немає пізнання та творення, то вона марна.
Світ пропонує безліч можливостей для дозвілля:
???? соціальні мережі,
???? фільми,
???? подорожі,
???? дружні зустрічі,
???? розваги.
Здавалося б, усе це добре, не погане. Але сьогодні люди можуть потонути в «хорошому», загрузнувши в суєтних, безцільних справах, які не приносять користі ні розуму, ні серцю, ні оточенню.
Бог терплячий і дає час на покаяння. Але прийде день, коли Його довготерпіння закінчиться, і тоді Його гнів неминуче впаде на тих, хто пригнічував істину неправдою.
???? Нехай Господь дарує нам мудрість не слідувати цим трьом шляхам і жити згідно з Його істиною.