Ця цитата, яка давно стала крилатою в православ’ї, є водночас простою та геніальною.
«…Тоді Він торкнувся їхніх очей і сказав: за вірою вашою нехай буде вам». (Мт. 9:29).
І ще на один важливий нюанс хочу звернути увагу. На нього часто вказують старці та святі отці. Коли просиш за когось – доньку, сина, чоловіка чи навіть за незнайому тобі людину, Бог чує ці прохання і виконує їх. Відомо, що особливо сильною є молитва матері.
До кого ми, православні християни, звертаємося по допомогу? Правильно – до Ангела-Охоронця, святих отців, Пресвятої Богородиці та Господа. Але чому одні отримують цю допомогу, а інші – ні? Чим зумовлена така вибірковість?
Чи не так?
І це не вигадка, не фантазії. Серед нас є такі християни, які, можна сказати, вже зневірилися достукатися до Небес. Вони, як і раніше, носять хрест, ходять до храму, сповідаються, причащаються. Але роблять це з потьмянілими очима, без особливого бажання. Мовляв, якщо треба – значить, треба.
А якщо людина сповнена сумнівів, говорити про міцну віру в такому випадку, звичайно, не доводиться.
Спілкуватися з такими людьми дуже непросто. Але знаєте, що я помітив? Деякі з них настільки сповнені скепсису, що всі аргументи для них – марні. Як можна переконати людину, яка вважає, що «в житті все буває не за вірою, а навпаки»?
Чого не чекаєш – те приходить. Чого не очікуєш – те відбувається. Чого жадаєш усім серцем – не здійснюється. На кого покладаєш надію – той розчаровує, а хто, здавалося б, не заслуговує довіри – виявляється гідною людиною.
А інші, навпаки, проявляють живий інтерес, із задоволенням підтримують діалог, засипають питаннями. І що ж? Досить швидко їхнє життя починає змінюватися на краще. Все відбувається так, як колись сказав Ісус: «За вірою вашою нехай буде вам». (Мт. 9:29).
Ця цитата, яка давно стала крилатою у православ’ї, є водночас простою та геніальною.
Амінь!
Нагадаю, як її записав сам євангеліст Матвій:
«…Тоді Він торкнувся їхніх очей і сказав: за вірою вашою нехай буде вам». (Мт. 9:29).
Як ми знаємо, сліпі йшли за Ісусом, твердо вірячи, що Він допоможе їм. І дійсно, сталося диво – обидва прозріли, щойно Ісус торкнувся їхніх очей. Це стало можливим лише завдяки силі їхньої віри.
А тепер задумаймося, як деякі віруючі просять про допомогу:
«Господи, я прошу Тебе допомогти мені з роботою, не залиш мене без своєї допомоги!».
Зверніть увагу, друзі, що і на першому місці, і на другому тут – власне «Я».
Приблизно так само колись міркували наші прабатьки Адам і Єва. Попри заборону Бога, кожен з них скуштував плід із дерева пізнання, бажаючи, як Бог, знати добро і зло. У результаті вони були вигнані з раю.
А своє «Я», виявляється, не варто так явно ставити на перше місце. Адже Господь – Всемогутній.
І коли Він бачить, що людина молиться з міцною вірою, то може виконати будь-яке прохання. Але якщо навіть у такому разі воно не здійснюється, то, можливо, причина в тому, що наше прохання може завдати нам шкоди. Або ж Господь очікує від нас ще більшої, наполегливої молитви, тому й затримує відповідь.
За умови, звісно, що людина морально і духовно готова до таких прохань.
А буває, що людина навіть не сміла мріяти про щось, а воно раптом сталося! Кожен знає, яка це несподівана радість. Святі отці кажуть, що це – промисел Божий. Так Господь дбайливо дає нам саме те, що дійсно потрібно в житті, незалежно від наших бажань і прохань.
І ще на один важливий нюанс хочу звернути увагу. На нього часто вказують старці та святі отці. Коли просиш за когось – доньку, сина, чоловіка чи навіть за незнайому людину, Бог чує ці прохання і виконує їх. Як відомо, особливо сильною є молитва матері.
Нижче наведу приклад короткої молитви своїми словами до Господа:
Молитва до Господа
Господи, допоможи всім хворим (імена), дай їм сили подолати недуги і страждання! Прости всі гріхи, спаси і збережи. Амінь.
Прохання до Пресвятої Богородиці про допомогу
Пресвята Богородице, дай сили тому (або ім’я), хто переживає труднощі. Дай здоров’я тим (або імена), хто хворіє. Даруй радість тим (або імена), у кого на серці печаль. Амінь.
Завершити статтю хочу мудрим наставленням архімандрита Мелхиседека:
«Дякуй Богу за скорботи – і скорботи минуть,
дякуй Богу за радість – і радість примножиться,
дякуй Богу за все і цінуй кожну секунду, хвилину, день,
бо такий день, як сьогодні, більше ніколи не повториться».
Бажаю всім міцної віри, миру і любові в родинах!