Кожен віруючий християнин повинен мати вдома місце, де б він міг помолитися, залишитися наодинці з Богом. У православ’ї вважається, що будинок – продовження храму, тому тут допускається і навіть заохочується розміщення святих образів.
Іконостас необхідно розташувати там, де він буде добре помітний. Це не повинен бути затишний куточок, а одне з головних місць в квартирі. Цього правила треба буде дотримуватися і жителям сучасних квартир, якщо вони прагнуть до праведного життя.
Влаштовуючи домашній іконостас, важливо пам’ятати про те, що ступінь благочестя в православ’ї ніколи не визначається кількістю ікон. Блюзнірством вважається збирати їх в якості прикраси інтер’єру або колекціонувати, навіть з мистецтвознавчої точки зору. Завжди слід пам’ятати про головне покликання святого образу – молитовному.
Вирішуючи, де облаштувати покуття, здавна віддавалася перевага місця, яке відразу впадає в очі. Тут обов’язково розміщували не тільки ікони, а й інші предмети, що відносяться до православних свят. Наприклад, на Прощену неділю це могла бути гілочка верби.
У квартирі належало вішати ікони на стіні, зверненої на схід. Правда, якщо виконати цю умову не виходить, це не вважається занадто великим порушенням.
Набагато важливіше забезпечити будь-якій людині вільний доступ до іконостасу. Віруючий не повинен відчувати тісноту або фізичні незручності, які будуть його відволікати від молитви.
Важливо дотримати деякі умови:
поблизу від святих образів не повинно виявитися побутової техніки, дизайнерських штучок;
не повинно бути книг, що суперечать християнським вченням;
не слід вішати поруч інші зображення святих, наприклад, їх фотопортрети.
Домашній іконостас прикрашають тільки рушниками з ручною вишивкою. Поблизу на постійній основі можуть знаходитися тільки лампади, свічки і освячені масла.
Як вішати ікони в будинку?
Порядок розміщення ікон – традиція, яку необхідно строго дотримуватися. Існує кілька рекомендацій, здатних допомогти все зробити правильно.
Православний хрест розташовують максимально високо. Над усіма іконами без винятку.
У центрі обов’язково повинна бути ікона Ісуса Христа.
Зверху над нею – ікона Святої Трійці.
Праворуч від Христа прийнято вішати ікону Богородиці.
Ікони зі святими прийнято розташовувати праворуч і ліворуч від Божої Матері і Спасителя.
У православ’ї серед святих особливо шанують Миколая Чудотворця. Також популярні апостоли Петро і Павло, пророк Ілія, преподобний Сергій Радонезький.
Гарним доповненням стануть ікони архангела Гавриїла, Іоанна Предтечі, святих Євангелістів.
Строгих вимог до того, які святі лики повинні розташовуватися на покуті, не існує. Часто вішають ікони святих, яких вважаються власними покровителями, чиї імена носить хтось із родичів.
При необхідності можна порадитися зі священиком, щоб батюшка підказав, які саме ікони повісити вдома.
Священики про розміщення ікон в своєму будинку
При цьому православні священики наголошують, що все це не суворі правила. Найголовніше, щоб віруючий облаштував молитовний куточок так, як буде зручніше саме йому, навіть якщо при цьому переіначить якісь рекомендації на свій лад.
Говорячи про це, богослови навіть наводять як приклад чернечу приказку: «Келія статуту не знає». Звичайно, вона не в повній мірі відповідає дійсності, але, як і в будь-якому образне вираження, частка правди в цьому є.
Уточнюється, що існує тільки кілька умов, які необхідно строго дотримуватися в обов’язковому порядку.
Ікони слід розташувати в місці, де людині звично молитися. Бажано, щоб вони були при цьому на виду при поверненні додому, в цей момент важливо перехреститися, звернувшись до святого образу.
Не потрібно вішати ікону за телевізором або поблизу від нього. Спілкування з Господом неприпустимо плутати з переглядом телевізора. Важливо встановити поділ між місцем для розваги і серйозною молитвою.
Образ Спасителя слід повісити в центрі кімнати, але припустимі варіації. Наприклад, дозволяється повісити Богородицю з немовлям на руках.
Слід відмовитися від ікон зі святими, до яких людина не збирається ніколи звертатися. Коли житіє святого невідомо, хто вірує його не вважає, то це теж, що мати в дорогому серцю альбомі зі спогадами фотографію незнайомця.
Не потрібно біля ікон вішати фотографії близьких людей. Святий образ вважається перепусткою у вищий світ, а ось зображення родича таким ніколи не буде.
Добре, якщо вийде поруч поставити лампаду. При цьому не варто захоплюватися, запалюючи занадто багато лампад. Все-таки житловий будинок ніколи не буде храмом в повному сенсі цього слова, все це може тільки негативно відбитися на мікрокліматі в квартирі.
В якості альтернативидопускається використання рослинного масла. Однак краще обмежитися тільки однією лампадою.
Святі образи не допускається розміщувати як своєрідний дизайнерський елемент або для антуражу. Відмовтеся від червоного кута, якщо в принципі не збираєтеся регулярно молитися.
Не допускається поява ікон в таких місцях, як ванна кімната, лазня і санвузол. Вони повинні висіти на відкритому місці, ховати їх в комору блюзнірство.
Нарешті, пам’ятайте, не святий образ освячує місце, а сама людина, коли живе праведно, щиро молиться і дотримується заповідей.