Бог, поряд із фізичними законами, заклав у світобудову та духовні закони, один із яких – закон сіяння та жнив. Цей закон говорить: що людина посіє, те й пожне; що людина зробить іншим – обов’язково повернеться до неї.
Зараз, напевно, хтось подумав: у мене просто немає шансів жити щасливо, адже я стільки поганого накоїв. Якщо все це до мене повернеться, то я буду найнещаснішою людиною. Що ж робити?
Ісус приніс вирішення цієї проблеми, і його можна висловити одним словом прощення.
Коли ти прощаєш інших – прощення приходить і у твоє життя. Прощення є актом помилування, і він необхідний не тільки тому, хто вчинив неправильно, але й тому, кого образили, бо Писання каже: «Блаженні милостиві, бо вони помиловані будуть» (Мт. 5:7), а потім додає: « Суд без милості не виявив милості» (Як. 2:13).
Як важко прощати! Хтось не говорив: «Я більше не можу. Мої сили добігають кінця. Скільки образ мені ще виносити від цієї людини? Таке запитання ставив і Петро Ісусу Христу: «Господи! Скільки разів прощати моєму братові, що грішить проти мене? чи до семи разів? Ісус каже йому: Не кажу тобі: до семи разів, але до сімох сімдесяти разів» (Мт. 18:21-22). Напевно, простому народу було навіть складно порахувати, яка ж це кількість разів. Ісус ніби говорив їм тим самим: не вважайте за гріхи оточуючих і свої милості, але прощайте без рахунку, тому що в пробаченні немає місця математиці.
«Але де знайти мені сили, щоб так прощати?» – скажете ви. Бог відповідає: «Тобі не сили потрібні, тобі треба через себе переступити і сказати: «Так, мені боляче. Так, мене образили. Він – мій ворог, але я приймаю рішення: я прощаю його».
Не слід шукати виправдання вчинкам людини, не слід звинувачувати у чомусь себе чи обставини. Треба визнати: мене скривдили свідомо, було боляче. Але я прощаю. Біблія каже: «Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто вас проклинає, благодійте тих, хто вас ненавидить, і моліться за тих, що вас кривдять і гнать вас» (Мт. 5:44). Це є Євангеліє.
Знову чую заперечення: «Тобто слід турбуватися лише про негідників? Про те, щоб вони отримали прощення? Але є й потерпіла сторона. А хто думатиме про тих, кого образили? Бог каже: «Я маю вихід для потерпілої сторони – прощати. Це її вихід!
Христос розповів притчу: «Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми; коли почав він рахуватися, приведений був до нього хтось, який мав йому десять тисяч талантів (грошова одиниця – ред.); А як він не мав, чим заплатити, то пан наказав продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і заплатити; Тоді раб той упав, і, кланяючись йому, говорив: государю! потерпи мені, і все тобі заплачу. Государ, змилосердившись над рабом тим, відпустив його і обов’язок пробачив йому. Раб же той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, що мав йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив, говорячи: Віддай мені, що маєш.
Тоді товариш його впав до ніг його, благав його та й казав: Потерпи на мені, і все віддам тобі. Але той не захотів, а пішов і посадив його до в’язниці, доки не віддасть боргу.
Товариші його, бачивши, що сталося, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли государю своєму все, що було. Тоді государ його закликає його та й каже: Злий рабе! весь борг той я пробачив тобі, бо ти впросив мене; Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе? І, розгнівавшись, государ його віддав його мученикам, доки не віддасть йому всього боргу.
Так і Отець Мій Небесний зробить з вами, якщо не простить кожен із вас від серця свого братові своєму гріхів його» (Мт. 18:21-35).
Саме так ми виглядаємо, коли, будучи прощеними Богом за всі наші гріхи, вимагаємо відплати на голови тих, хто колись чи десь неправильно з нами вчинили.
І навіть якщо вам здається, що хтось надто погано з вами обійшовся, щоб прощати його, згадайте про те, як багато Ісус пробачив вам самим. І Ісусові це дуже дорого коштувало – Йому довелося зазнати болісної смерті на хресті, щоб змити гріхи всього людства. Прощення завжди буде чогось коштувати. Але зате, вибачивши, людина стає вільною від гніву, злості, мук. А якщо ні, то можна потрапити «в темницю, до катувальників» – живцем помирати від власної злості.
Тому кожному з нас слід навчитися прощати – прощати будь-що. А якщо робити це вам важко, зверніться до Бога з короткою молитвою: «Господи, дозволь випробувати Твоє милосердя, щоб і мені бути милосердним». І Він допоможе.