Якщо людина вважає себе віруючою, то їй доводиться виявляти та доводити свою віру. Як це відбувається, які перешкоди стоять на шляху віри, як їх подолати?
У Біблії є визначення віри, а також є вказівки на способи її отримання: «Віра ж є здійсненням очікуваного і впевненістю в невидимому» (Євр. 11:1). «Віра від слухання, а слухання від Слова Божого» (Рим. 10:17).
Для того, щоб з’явилася віра, необхідно насамперед отримати від Бога слово, на яке можна було б спертися. Так колись Аврам, у якого з дружиною не було дітей, уже постарівши, отримав від Бога обітницю про те, що в нього нащадків буде стільки, скільки зірок на небі та піску на землі. Бог дав йому нове ім’я Авраам, що означає «батько безлічі народів».
Перша реакція
Як ви вважаєте, якою була його перша реакція? Швидше за все, страх, що з нього сміятимуться, називаючи новим ім’ям, адже всі знали, що він уже не може мати дітей.
Подібне відбувається з будь-якою людиною, яка отримала одкровення або слово від Бога: приходить опір у вигляді страху. І це нормально. Невідомість завжди трохи лякає, а віра – це і є невідомість, «впевненість у невидимому». Якщо ми щось бачимо, то йдеться вже про знання, а не про віру. Йти по вірі – це означає йти, не маючи всієї картини майбутнього, йти туди, де ти ще не був. Але важливо в цьому випадку зробити перший крок віри, довіряючи тому, хто сказав: «Іди».
Наприклад, першим кроком віри для багатьох було покаятися перед Богом і прийти до церкви, до якої хтось запросив їх уперше. Наступним кроком віри стало відвідати спілкування християн, звані домашні церкви, потім – прийняти водне хрещення. А далі, слухаючи проповіді та читаючи Біблію, новоспечені християни продовжують все життя робити кроки віри.
Кожен крок віри викликає страх, хвилювання.
Існують три неправильні шляхи подолання страху
- Шукати причину відмовитися робити кроки віри, пояснюючи самим собі, чому їх робити не потрібно.
- Боячись зганьбитися чи розчарувати себе, оточуючих, вигадувати запасний варіант розвитку подій, план Б, у разі, якщо щось піде негаразд. Але коли ти йдеш по вірі, то маєш бути тільки один варіант: Бог сказав – і ти пішов.
Коли вигадуєш запасний варіант, береш відповідальність на себе і не даєш місця диву від Бога.
Згадайте Петра, який за словом Ісуса пішов водою. Це справді був крок віри з його боку. Але, мабуть, потім Петро згадав, що довкола вода, а по воді не ходять, а пливуть. І відразу почав тонути. Ісус дорікнув Петру саме в тому, що той засумнівався і не поклався на Боже чудо.
План Б відводить нас від живої віри. Ми з’їжджаємо на запасні рейки, не дочекавшись відповіді від Бога.
Так само «з’їхав з рейок віри» Авраам, коли народив Ізмаїла від служниці Агарі, не дочекавшись, поки його дружина Сарра народить за Божою обітницею. І ми знаємо, які проблеми прийшли через це: нащадки Ізмаїла стали ворогами нащадків Авраама.
Багато віруючих сьогодні живуть у другому варіанті: вони моляться і чекають чогось від Бога, але при цьому мають запасний відхідний шлях на випадок, якщо раптом Бог не відповість. А Бог не відповідає, бо ці люди вірять у свій план Б, а не в слово Господа.
- Задавати занадто багато запитань, коли отримуєш одкровення або слово від Бога. Таких, наприклад, як “Що буде?”, “З чого почати?” та «Чим закінчити»? Нам потрібний докладний план нашої долі, від «а» до «я», але це зовсім не життя за вірою.
Ти намагаєшся детально прописати свій, людський план, забуваючи, що у Бога може бути зовсім інший план для тебе. Адже написано: «Мої думки – не ваші думки, ні ваші шляхи – шляхи Мої, – говорить Господь. Але як небо вище за землю, так дороги Мої вищі за шляхи ваші, і думки Мої вищі за думки ваші» (Іс. 55:8-9).
Є переважаючі розуміння плани Божі, які вищі за всяке наше розуміння. Іноді ми, якби знали всі деталі Його плану, могли б зніяковіти і побоятися йти цією дорогою. Тому коли Бог говорить нам, то відкриває знання тільки на один крок віри, не далі.
Уявіть, якби Бог одразу відкрив Мойсею усі Свої плани з наслідків ізраїльтян з Єгипту. Про те, що євреям доведеться блукати пустелею 40 років, що море перед ними розступиться, а харчуватися довгий час доведеться якоюсь манною небесною, щоб люди зцілювалися від отруйних укусів, просто подивившись цього мідного змія. Як ви думаєте, Мойсеєві полегшало б від цієї інформації? Навряд чи. Він, можливо, навіть відмовився б виконати Боже доручення, бо всі ці події перевершували його розуміння.
Тому для початку Мойсею було сказано просто вивести народ з Єгипту, взявши їжу на 3 дні шляху. А далі Бог щодня казав йому, що робити і чим годувати народ, як рятуватися від переслідувань і таке інше.
Здійснювати перші кроки
Так відбувається й у нашому житті. Ми робимо перший крок, а потім, стикаючись з проблемою віч-на-віч, знову приходимо в присутність Божу, просимо слова, допомоги і йдемо далі.
Багато християн так і пройшли свій шлях – через проблеми, страждання, поневіряння. І лише через роки, прийшовши до бажаної пристані, озирнувшись, говорили: «Мені справді потрібно було пройти всі ці випробування. Через них я став ближчим до Бога, почав краще чути Його і розуміти Його голос. Але, якби я одразу знав, через що доведеться пройти, я б і кроку не зробив у цьому напрямі».
Подолати страх
Перший крок часом дуже важко зробити, якщо ти боїшся. Страх завжди буде десь поряд. Але досконале кохання вище за цей страх. У Біблії написано: «Повна любов виганяє всякий страх».
Бог є любов. Ми пізнали любов, яку має до нас Бог, і ми повірили в безумовну любов Господа.
Коли я вірю в те, що Бог полюбив мене і Він на моєму боці, я розумію, що Бог не запропонує мені нічого поганого. І якщо Він щось говорить мені робити, значить це піде мені на благо.
Звичайно, ми боїмося, що спотикатимемося, припускатимемо помилки, а Бог стане нам дорікати і карати, розчавитиме, як козишку, адже Він всемогутній.
Так, Бог сильний і всемогутній, але не для того, щоб тебе роздавити. Він сильний для того, щоб тебе підняти, щоб прощати тебе, щоб виявляти до тебе Свою любов.
Вхопитися за Божу любов
Потрібно вхопитися за це кохання і в кожній складній ситуації говорити: «Боже, я знаю, що Ти любиш мене і Твоя любов нескінченна. Твоє кохання вічне. Коли я спіткнусь, Ти утримаєш мене. Коли я зроблю щось неправильне, я схоплюсь за Твою любов».
Якщо ти сподіваєшся на Бога і віриш у Його любов, Бог не зганьбить тебе, Він не дасть похитнутися твоєю ногою.
Бути невідступним
І навіть якщо відповідь від Нього приходить не одразу, не впадай у відчай. Молися знову і знову, подібно до тієї вдови, про яку сказано в Біблії: «У тому ж місті була одна вдова, і вона, приходячи до нього (суддя – ред.), говорила: захисти мене від мого суперника. Але він довгий час не хотів. А потім сказав сам у собі: хоч я і Бога не боюся і людей не соромлюся, але, як ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила більше докучати мені.
І сказав Господь: Чи чуєте ви, що говорить суддя неправедний? Чи не захистить Бог вибраних Своїх, що волають до Нього день і ніч, хоч і зволікає захищати їх? Кажу вам, що подасть їм незабаром. Але Син Людський, прийшовши, чи знайде віру на землі? (Лук.18: 3-8).
Як бачите з цього уривка, Господь завжди відгукується на віру. А віра приходить після одкровення. Отже, друзі, будемо вникати в Біблію, просити у Бога одкровення згори і робити кроки віри.