Як залишатися християнином у будь-якій ситуації? Як своїми вчинками прославляти Бога і бути світлом цього світу?
Своїм духовним досвідом ділиться Костянтин Д.
«Все сталося надто швидко та несподівано, щоб встигнути злякатися, – розповідає Костянтин. – Був ранній ранок, я поспішав на роботу на своєму старенькому авто. Раптом переді мною вискочила фура, перебудовуючись у лівий ряд. Не помітивши мене, вона зачепила мене кузовом і потягла трасою. Ще кілька метрів ми так і їхали, поки, нарешті, я не висунувся з машини і не кричав: «Стій! Стій!» Добре, що швидкість була невелика через пробку, і мені вдалося це зробити. Вантажівка повільно загальмувала і зупинилася.
З ким не буває?
Ми з водієм вийшли на трасу. Першою реакцією, найпридатнішою для того моменту, було бажання накричати на винуватця і виплеснути на нього обурення.
Я вже набрав у легкі повітря, як раптом зупинився. «Костя! Ти не забув, що ти християнин? – нагадав мені Божий голос.
Тоді я видихнув і помолився: «Господи, допоможи мені зараз зробити так, як хочеш Ти».
Миттєво я відчув у серці зміни: кудись просто випарувався гнів, пішла злість. Я спокійно запитав водія фури: “Ну що, сам не зрозумів, як вийшло?”
Той щиро зізнався, що не помітив моє авто та розуміє свою провину. Ще доброзичливіше я уточнив: «Страхування є?» Він ствердно кивнув головою. Незважаючи на те, що причина ДТП була ясна, ми вирішили викликати поліцію.
Страховка все покриє
Поки чекали на співробітника поліції, я сходив на заправку за кавою. Взяв собі і моєму «колегі по нещастю». «Пригощайся! – Протягнув з усмішкою паперовий стаканчик. – Невідомо, скільки тут ще простоимо». Хлопець хотів розплатитися за каву, але я відмахнувся: Бери і не переживай! З ким не буває …. Ну не помітив мене, так трапляється … Страховка все покриє! »
Я оглянув свою машину: постраждали дверцята та капот, на відновлення піде чимало. Для більш точного розуміння майбутніх витрат вирішив проконсультуватися зі знайомими майстрами. За фотографією фахівці зробили висновок, що ремонт коштуватиме 20-30 тисяч.
Поки я дзвонив, звернув увагу, що водій вантажівки теж спілкується з кимось телефоном. «Бідолаха! Напевно, начальству звітує, – подумав я співчутливо. – Напевно отримає догану».
Несподіваний поворот
Приїхала поліція. Виписали нам обом адміністративний штраф. Інші витрати, сказали, або домовляйтеся, або через страхову компанію. Ми обидва закивали головами, мовляв, і так уже про все домовилися.
Щойно поліція поїхала, хлопець змінився на обличчі. Колишня привітність кудись зникла, не дивлячись мені в очі, він сказав: «Слухай, я в страховку не вписаний, тому тобі розраховувати нема на що. Мій шеф сказав, що платити тобі нічого не будемо. Можеш подавати до суду, якщо хочеш».
Як же так?!
Від несподіванки я втратив мову. Як так?! Він же казав, що є страховка, що все покриє. А я повірив, каву йому приніс!
Образа, розчарування та злість підступили до горла. Я ладен був обрушити все своє обурення на брехуна, але… Тут знову пролунав знайомий голос: «Не мститься за себе, кохані, але дайте місце гніву Божому».
Цього разу моє обурення виявилося сильнішим за докази Святого Духа. Я відчував себе приниженим та обдуреним. Ти ж сам сказав, що визнаєш провину? Якщо немає страховки, тоді ти маєш сплатити зі своєї кишені!» – Накинувся я на хлопця.
Він у відповідь почав плутано пояснювати, що в нього сім’я, кредити та грошей зовсім немає. Слухаючи його, я подумав про своїх двох дітей, недобудований будинок та невиплачені кредити. «Чекай, я зараз зателефоную авто юристу, проконсультуюся», – промовив я якомога спокійніше.
Розмова з юристом
З розмови з юристом з’ясувалося, що оскільки правда на моїй стороні, то я можу подавати до суду, і не просто на водія, а на його організацію. Моя справа обов’язково виграє, і тоді винні заплатять уже не 30 тисяч, а значно більше.
Натхненний підтримкою, я зібрався вилити на водія весь свій праведний гнів, як знову в голові сплив вірш з Писання: «Бо у вас мають бути ті самі почуття, які й у Христі Ісусі».
Внутрішня боротьба
Як я міг сперечатися зі словом Божим? Зрозуміло, що буря, яка була в моїй душі, не відображала благочестивий християнський характер. Але що означає в моїй ситуації «мати ті ж самі почуття»? У свідомості промайнув образ Христа на хресті. «Будучи злословим, Він не злословив взаємно, страждаючи, не погрожував, але зраджував Судді праведному».
Вірші з Біблії, такі знайомі і навіть завчені напам’ять, хлинули потоком у серце. Бог ніби прожектором висвітлив розум і показав, що я керуюсь зараз не сподіванням на Нього, а своїм досвідом, надією на людське правосуддя та на здатність захистити себе.
Ще не розуміючи до кінця, яке рішення ухвалити, я промовив хлопцеві: «Знаєш, я можу, звичайно, подати на тебе до суду та виграти справу. Але ж ти розумієш, що всі витрати компанія покладе на тебе? Адже будуть набагато більші стягнення! Навіщо тобі такі проблеми? Може, таки знайдеш гроші? Сума не така велика, у мене ж не Лексус, а старенька Лада. Я християнин і не хочу тобі мститись».
Водій мовчки вислухав, знизав плечима та пішов.
Повною невизначеністю я поїхав додому. Досі відчуваючи у душі боротьбу, я вирішив дати водієві шанс і не звертатися якийсь час до суду. Хоча особливої надії на свідомість винного я не мав. «Господи! – молився я. – Ти бачиш, як зі мною вчинили! Заступись за мене, будь ласка!
Рішення прийнято
Весь день я міркував над закликом апостола Павла не мстити за себе. У душі була боротьба. Я розумів, наскільки важливий послух Богу, і в той же час мені хотілося довести, що я не слабак, який не може за себе постояти. Але що більше я молився, то ясніше розумів: мені треба відмовитися від свого права ненавидіти, судити і мстити. Натомість повністю довіритися Господу і чекати допомоги від Нього.
Увечері я відкрив Послання до Пилип’ян, 2 розділ: «Все робіть без нарікання і сумніву, щоб вам бути бездоганними і чистими, дітьми Божими непорочними серед норовливого і розбещеного роду, в якому ви сяєте, як світила у світі». Ці слова розставили все на свої місця. Я більше не сумнівався, що мені треба змиритися, не думати про гроші і поступитися.
Якщо все під контролем у Бога, то мені нема про що турбуватися. Більше того, мені не потрібно захищатись і вимагати справедливості, тому що на цьому шляху є небезпека згрішити. «Щоб вам бути бездоганними та чистими». Краще відступити, не лізти у бійку, щоб хтось потім не докорив і не сказав: «Костя, ти ж християнин! А чиниш так само, як і люди цього світу».
Справедливість перемогла
Так Господь працював із моїм серцем, схиляючи до покори Його слову. У цей самий час Він, очевидно, викривав і мого кривдника. Я не знаю, що вплинуло на водія, але вже ввечері того ж дня він зателефонував і сказав: «Ми тут з шефом порадилися і вирішили віддати тобі 30 тисяч. Давай зустрінемося, я поверну свій обов’язок».
Хлопець передав гроші, взяв з мене розписку і прощаючись сказав: «Я не зміг по-іншому. Адже ми християни».
Так Господь заступився за мене, Свого сина. Гроші було виплачено, мені не довелося подавати до суду. Але, найголовніше, я отримав незабутній урок про те, як не мстити за себе та довіряти Богові.