Звичай просити прощення у Прощену неділю мені завжди здавався трохи дивним. Чому це потрібно робити у певний день і що, якщо не зробив людині нічого поганого? А якщо мене образили, навіщо ж я вибачатимуся? Питань було багато, і я вирішила після служби поговорити на цю тему зі священиком.
Прощений день у православ’ї
Прощена неділя приходить до нас щороку напередодні першого дня Великого посту. 2024 року – 17 березня.
Головна мета віруючої людини напередодні Великого посту – пробачити всіх і примиритися з усіма. Це допомагає пройти через усі випробування і не піддатися спокусі тим, хто має намір постити. Так само роблять, коли йдуть на війну або вирушають у довгий шлях. Примирення з ближнім є умовою, за якої діє Божа благодать.
Незабаром розпочнеться довгий період помірності перед Великоднем. Це стосується не лише їжі, а й духовного стану. Пост дозволяє почати життя з нової сторінки, очиститись від усього поганого. Благодать дає сили дотримуватись посту, долати гріховні прагнення. Замість страждань від обмежень людина відчуває внутрішнє піднесення.
Як просити прощення правильно?
Найкраще розпочати Прощену неділю з відвідин храму. Якщо такої можливості немає, можна помолитись удома. Потім слід поспілкуватися з рідними та близькими, відновити мир та злагоду в сім’ї, у відносинах із друзями, сусідами, колегами.
Священик сказав, що краще попросити прощення від щирого серця і коротко, двома словами. Загальноприйнятими вважаються фрази:
“прости мене”;
«вибач, якщо образив мимоволі чи несвідомо»;
“прошу за все прощення”;
вибач мене, якщо можеш;
«Прошу за все мені пробачити, і я тебе за все прощаю».
Важливо! Не треба вдаватися до подробиць, виливати душу, питати: «ти пробачив?», «що зробити, щоб отримати прощення?». Це може спровокувати людей на негативні емоції, спричинити непотрібні суперечки. З’ясування відносин закінчиться ще глибшими образами.
За церковними традиціями
Якщо відвідати церкву у Прощений день, можна помітити, що примирення відбувається під час служби особливим чином:
Робиться поясний чи земний уклін.
Слід фраза: «Пробач мені, (ім’я людини), у чому згрішив перед тобою».
Він відповідає: Бог тебе пробачить, і я прощаю. Вибач і ти мене (ваше ім’я)».
Правильно відповісти тим самим: Бог тебе простить, і я прощаю.
Триразово поцілуватися.
Таким чином, парафіяни примиряються один з одним, а потім із рідними, товаришами по службі та всіма, кого не було на службі. Дотримуватися церковних традицій не обов’язково. Можна вибачатися так, як вважаєте за необхідне. Головне – говорити щиро. Слід подумки відпустити всі образи, очистити голову і душу від негативу до близьких.
Важливо не чекати на прощення, але й пробачити самому.
Не забути про покійних
Поряд з живими вибачення приносять і померлим близьким. Можна відвідати місця їхнього поховання або звернутися подумки після молитви. Померлих просять не ображатися своїми словами. Це допомагає зняти вантаж зі своєї душі та заспокоїти душі тих, хто вже перебуває в іншому світі.
Якщо не вибачитися…
Християнин, що не примирився, не зможе отримати нічого доброго від дотримання посту. Світ – це фундамент, із нього все починається. Не лише Великий піст, а й життя людини. Без його досягнення не може статися оновлення, подіяти Божа благодать. Так вважає Церква.
Як краще вибачитись перед тим, хто образив?
Потрібно примиритися з кривдником так, як хотіли б примиритися з Господом Богом.
Особливо важливо вибачитися у Прощену неділю у тих, з ким у сварці. Це потребує певної роботи з себе. Потрібно впоратися з емоціями, часто подолати гординю. Буде простіше, якщо сприймати вибачення як очищення своєї душі. Можна уявити нанесену образу як випробування, а кривдника – провідником Господа. Так чи інакше, треба вибачити його.
Щодо вибачення, краще це зробити особисто. Але можна і за телефонної розмови або навіть у повідомленні. Достатньо стандартної фрази – «Пробач мені за все». Якщо людині хочеться далі сваритися, священик підказав вимовити: «Бог тебе пробачить, і я прощаю». На цьому слід закінчити розмову.
Тепер звичай просити прощення у Прощену неділю мені не здається дивним. Стало набагато легше підбирати слова та знаходити підхід до тих, з ким є якісь розбіжності. Мені важлива моя духовність, тому цього дня я прошу вибачення і прощаю навіть тих, хто не наважився вимовити заповітних слів.