Молитва – це наше звернення до Господа, який все знає, бачить і обов’язково відповість, даючи людині те, що просить. Від звичайного прохання молитву відрізняє усвідомленість і віра в силу Всевишнього. Бог може дати нам все і обдарувати людину, якщо вона чогось потребує. Навіть дати людині зцілення, якщо вважатиме, що це буде корисно. Звертаючись до Всевишнього, перш за все ми повинні просити мудрості і лише потім звертатися з іншими проханнями, які Господь виконає, якщо людина дійсно цього потребує.
Господь створив людину як істоту досконалу, не схильну до хвороб, печалей і старіння. Але здійснивши гріхопадіння, людина втратила ці безцінні дари. Їй стало бракувати мудрості, смиренності, любові. Тому духовне зцілення стало людині життєво необхідним. Возносячи молитву Всевишньому, ми, перш за все, просимо про зцілення не тільки від недуг, а й від пристрастей, що нас обурюють. Оскільки саме пристрасті – складова, що ушкоджує як душу, так і тіло. Молитва – крок до духовного зцілення, який наближає людину до Господа.
Говорячи про зцілення, люди часто змішують терміни «лікування» та «зцілення». Розглянемо приклад: людина більш якоюсь інфекційною недугою чи потребує хірургічної операції. За допомогою медичного лікування сил свого організму людина одужує. Тобто відбувається зцілення, але з лікування. Людина має величезні здібності до відновлення, які включаються у разі хвороби. Але душа її не одержує зцілення, а значить шлях для хвороби залишається відкритим.
Лікування – поняття духовне. Уявіть, що в бійці хуліган отримав поранення. Зрозуміло, медики йому допоможуть, опрацюють рану, пропишуть ліки і людина вилікується. Але своїм лікуванням хуліган буде завдячувати лише медичному лікуванню та своєму організму. Душа його в цьому процесі не бере участі. Така людина не має дарованого Господом зцілювального дару і живе тваринними інстинктами, забуваючи про власну душу.
Коли нас наздоганяє недуга, ми часто запитуємо себе, «чому це сталося?» Ненависть, агресія, лють – все це змушує людину потрапляти в небезпечні ситуації та провокує виникнення хвороб. Всяка недуга, що навіть здається нам несуттєвою – це знак, що вказує, що людині слід згадати про душу. Адже хвороба провокує дискомфорт як тілесний, а й духовний. Чимало випадків, коли прагнучи зцілити душу, звернувшись до Господа зі щирою молитвою та вірою, людина виліковується, навіть не вдаючись до медицини. Але слід розуміти, що спочатку оновлення відбувається в душі людини і потім виліковується її тілесна оболонка.
Кожен із нас проходить через випробування, щоб отримати безцінний досвід. Господь дає нам час, щоб ми усвідомили, що без його волі ми нічого не можемо зробити. Зрозумівши це, людина прямує до Всевишнього і за своєю вірою отримує зцілення.
Молитва до Господа про зцілення:
Господи Всемогутній! Зупини хворобу страшну і дай твоєму рабу Божому (ім’я) сили впоратися з нею, всесильною могутністю твоєю залиш його під захистом твоїм і подаруй йому щастя велике разом з нами приносити тобі благання вдячні за його порятунок і Твою щедрість. Спаси Його, Господи. Нехай буде воля Твоя. Амінь.