У кожної людини є потреба в щось вірити. Хтось вірить у силу вищого розуму, хтось стає послідовником майстерно вигаданих вірувань, а хтось знаходить справжню віру в Ісуса Христа. Проте майже кожна людина знайома з забобонами, а часто й довіряє різним прикметам.
Розмірковуючи, чи варто вірити в чергове забобоння, ми не замислюємося, що часто плутаємо поняття «забобон» і «прикмета». Церква ж чітко розділяє ці поняття.
Основою народної прикмети є багаторічне зіставлення фактів природних явищ та поведінки тварин. Прикмета – це своєрідний знак, за яким людина може визначити, наприклад, погоду. Прикмета жодним чином не впливає на стосунки людини з Творцем і не передбачає жодних магічних обрядів.
Інше ставлення у нас до забобонів. Церква вказує на забобони як на безглузду, безпідставну віру у події, які нібито впливають на життя людини. Як правило, це звичайні, зовсім буденні події або предмети, яким приписується магічна сила і здатність впливати на людину. Щоб змінити наслідки такого впливу, людина звертається до різних ритуалів.
На думку православ’я, такі забобони недопустимі і не приносять користі. Прислухаючись до всіляких забобонів і намагаючись змінити шляхом ритуалів їх уявні наслідки, людина віддаляється від Господа, забуваючи про Божу волю та любов Творця до свого творіння – людини.
Християнське вчення доводить, що нічого у світі не відбувається без Божої волі. Саме Бог посилає нам як блага, так і випробування, щоб людина могла зростати духовно. Починаючи вірити у містичні властивості предметів або подій, людина відмовляється вірити в те, що все, що з нею відбувається, залежить виключно від Всевишнього.
Важливим моментом є й зацикленість на самому забобонні. Людина постійно думає, що їй зробити або не зробити, щоб позбутися наслідків забобоння. У підсумку вона забуває про духовне наповнення життя, зосереджуючи свою увагу на непотрібних забобонах.
Церква завжди вважала забобони небезпечними для душевного здоров’я. Вони породжують нервозність, тривоги і занепокоєння, що жодним чином не сприяє здоров’ю людини. Будь-яке забобоння надумане і суб’єктивне.
Наприклад, вважаючи п’ятницю 13-те небезпечним днем, людина буде чекати, що саме в цей день з нею трапляться неприємності. І неважливо, що ті ж неприємності могли статися в будь-яку іншу дату, все одно людина пов’яже подію з 13 числом. Якщо ж неприємностей не станеться, то це зовсім не послабить віри в дане забобоння.
Насправді, відмовляючись вірити в забобони, відкидаючи залежність від якихось ритуалів і не витрачаючи увагу і сили на дотримання певних забобонних прикмет, ми набуваємо свободи і наближаємося до Господа.