Отець Іоанн Крестьянкін знав усе про батьківські та прабатьківські гріхи. Він умів пояснити, як врятувати свій рід від, здавалося б, неминучого покарання. Не кожен священнослужитель здатний відповісти на такі складні запитання, але отець Іоанн міг.
Ще за життя люди вважали його чудотворцем. Ті, хто знав отця, розповідали:
«Батюшка ніколи не вагався. Він бачив і розумів людину ще тоді, коли вона лише стояла в черзі. А коли заходила, відразу пропонував рішення».
Для тих, хто сьогодні зіткнувся із тягарем прародительських гріхів, справжнім порятунком є молитва «Воскресла чистота мого роду».
Піднесений до сану святого ще за життя
Отець Іоанн служив православній церкві понад 40 років. Від послушника до архімандрита, його називали живим взірцем смирення і послуху Божій волі.
«Батюшка Іоанн дожив до 95 років, ніколи не припиняючи служити Богу і людям, навіть коли хворів», — згадують парафіяни. Його любов до ближніх була настільки сильною, що їхні болі ставали його власними. Сльозами і молитвами він змивав людські гріхи.
Молитва отця Іоанна була для багатьох щитом від лиха. Спостерігати, як він звертається до Бога, було справжнім одкровенням — стільки щирості, віри і любові звучало у кожному слові.
Поради отця Іоанна
Отець Іоанн навчав: «Просіть у Бога дар любові. Любов — це компас, який вказує правильний шлях і перетворює ворогів на друзів».
Він розумів, що батьківські гріхи можуть стати тягарем для дітей, викликаючи невдачі, хвороби і страждання. Єдиний спосіб позбутися цього тягаря — молитися.
Молитва «Воскресла чистота мого роду»
Господи, прости мене і мій рід — до мене, в мені і від мене вихідний. Прости нам тяжкі гріхи прародительські, батьківські, дитячі й ті, що я сам учинив від юності до цього дня. Зніми кару, прокляття, закляття роду мого. Господи, весь я перед Тобою. Дай мені бути у Твоїй волі, бо я не знаю, що для мене корисно. Ти веди бій з ворогами моїми, бо я не бачу всієї їхньої злоби і хитрощів.
Дай мені бути знаряддям Твого миру:
Щоб я ніс любов там, де ненависть,
Прощав, де ображають,
Єднав, де є розбрат,
Говорив правду, де панує омана,
Підносив віру, де тисне сумнів,
Воскрешав надію, де живе відчай,
Ніс світло у темряву,
Будив радість, де панує горе.
Щоб не мене втішали, а я втішав.
Щоб не мене розуміли, а я розумів.
Щоб не мене любили, а я любив.
Хто себе забуває — той знаходить.
Хто прощає — тому проститься.
Хто вмирає — той пробуджується до вічного життя. Амінь.