Псалом Спасіння: “Боже, наверни нас, і осяй світлом лиця Твого – і ми спасемося”
У житті трапляється всяке. Протягом усього нашого шляху ми стикаємося з різними проблемами та випробуваннями. Деякі ми долаємо з успіхом, а інші занурюють нас у безодню відчаю та темряви.
Сьогодні хочу поділитися з вами псалмами, які читають для допомоги у таких випадках:
- під час страждань і важких життєвих ситуацій,
- для захисту у складних випробуваннях,
- як поміч при головних болях та недугах.
Є універсальні псалми, які читають у найважчі часи. Всі ми добре знаємо їх: Псалом 90 та Псалом 50.
Ці псалми можна і потрібно читати постійно. Якщо ви пам’ятаєте, то під час Великого посту Псалтир читають від початку до кінця неодноразово.
Псалом 125
“Тоді наповнилися радістю уста наші, і язик наш – веселощами. Тоді між народами скажуть: Велике вчинив Господь над ними!”
Цей псалом описує визволення юдеїв із полону. У його тексті ми бачимо і відчай, і надію, і радість тих, хто вже не чекав спасіння.
З давніх-давен цей псалом читають у найскладніші моменти життя, коли, здавалося б, уже немає надії. Він також допомагає заспокоїти душу, знайти радість, позбутися зневіри – одного з найтяжчих гріхів.
Коли спіткали численні біди та негаразди
“Боже, наверни нас, і осяй світлом лиця Твого – і ми спасемося”.
Цей псалом називають “Псалом Спасіння”.
Його читають не лише у важкі часи, а й при сильному головному болю та стражданнях.
У цьому псалмі автор благально звертається до Господа, щоб Він явив знаки Своєї присутності та виявив Своє милосердя. Проте тут також простежується страх перед гнівом Божим. Незважаючи на молитви народу, Господь продовжує гніватися. Чому?
- Вони моляться, але не борються в молитві.
- Господь випробовує терпіння та наполегливість у молитві.
Тому важливо не впадати у відчай, навіть якщо здається, що молитви ще не почуті. Продовжуйте молитися, вірити та не зупинятися у духовній боротьбі.
Текст Псалому 125:
- Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні…
- Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними!
- Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми!
- Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!
- Хто сіє з слізьми, зо співом той жне:
- все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!
(Псалми 125:1-6)