У суботу 2-го тижня Великого посту Православна Церква звершує поминання спочилих християн. У 2025 році цей день припадає на 15 березня.
Чому саме в цю суботу Церква звершує поминання спочилих?
Це пов’язано з тим, що у будні дні Великого посту звичайна Божественна літургія, під час якої відбувається головне поминання тих, хто відійшов у вічність, не звершується (за винятком свята Благовіщення). Натомість служиться Літургія Ранішосвячених Дарів.
Але Церква не забуває своїх спочилих чад! Щоб не позбавляти померлих молитовного заступництва, було встановлено звершувати поминання спочилих християн у суботи 2-го, 3-го і 4-го тижнів Великого посту.
Ці суботи називаються поминальними суботами (але не Вселенськими). У православних храмах у ці дні звершується заупокійне богослужіння, на якому особливо моляться за спочилих рідних і близьких.
Під час Великого посту заупокійних богослужінь менше, ніж у дні Вселенських батьківських субот, коли моляться за всіх спочилих християн, і вони не такі всеохопні. Але навіть ці дні важливі для наших дорогих серцю померлих!
Святитель Іоанн Золотоустий казав:
“Не марно приносяться жертви за померлих, не марні молитви, не марні милостині: усе це встановив Святий Дух, бажаючи, щоб ми допомагали один одному”.
Навіщо поминати спочилих?
Православні християни твердо вірять, що душа продовжує жити й після смерті тіла, а остаточна доля людини вирішиться не одразу після смерті, а лише під час Другого пришестя Господа нашого Ісуса Христа.
До цього часу, з милості Божої, ми ще можемо змінити долю наших рідних молитвами Церкви, особистою молитвою та добрими справами. Після смерті людина вже не може зробити нічого для свого спасіння, але можуть зробити добре для неї ті, хто її пам’ятає, любить і вірить у Христа. І найкращий спосіб висловити любов до спочилого та допомогти йому – це молитва.
Святитель Іоанн Золотоустий писав:
“Коли весь народ і Священний Собор стоять з простягнутими до неба руками і коли передлежить страшна Жертва, – як ми не умилостивимо Бога, молячись за померлих?”
Кого можна поминати в православних храмах?
У православних храмах можна поминати лише тих спочилих, які були хрещені в Православній Церкві. Навіть якщо людина за життя з якихось причин не відвідувала храм, але була хрещеною, її можна і потрібно поминати.
Не можна поминати у храмі тих, хто покінчив життя самогубством (виняток можливий, якщо на це є благословення правлячого архієрея).
Нехай допоможе нам Господь!
Молитва за спочилого
_Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії життя вічного спочилого раба Твого, брата нашого (ім’я), і, як Милосердний і Людинолюбний, прости йому всі гріхи вільні й невільні, очисти його від усякої неправди, визволи від вічних мук і геєнського вогню, і даруй йому причастя та насолоду вічних Твоїх благ, уготованих тим, хто любить Тебе. Якщо ж і згрішив, але не відступив від Тебе, і твердо вірив у Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога в Трійці славимого, і єдиносущну Тройцю до останнього подиху свого визнавав, то змилосердься над ним.
Прийми його віру замість справ і осели його серед святих Твоїх, бо немає людини, що жила б і не згрішила. Ти ж Єдиний без гріха, і правда Твоя – правда вічна, і Ти Єдиний є Бог милості, щедрот і людинолюбства. Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь._
Загальна молитва за всіх спочилих
Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх: моїх батьків, родичів, благодійників (імена), і всіх православних християн, і прости їм усі гріхи вільні та невільні, і даруй їм Царство Небесне. Амінь.