Починаючи день, православний християнин читає ранкове правило. Щоправда, останнім часом з’явилося чимало критиків такого благочестивого звичаю. Вони вважають, що ранкове правило забирає надто багато часу і не дає можливості щиро розмовляти з Богом, формалізуючи розмову завченими молитвами. У чомусь такі критики мають рацію. Але що говорять із цього приводу святі отці православної церкви? Саме у них віруючі мають шукати відповіді на всі запитання.
Звернемося до духовних повчань преподобного Серафима
У своїх працях він багато міркує про духовне багатство людини. Причому збільшувати це багатство потрібно щодня, тільки розплющуючи очі і, починаючи новий шлях. Цей шлях буде наповнений спокусами, гріхами і покаяннями. Рідкісна людина здатна провести день, не примноживши вантаж гріха.
На кожному кроці, щохвилини люди 21 століття зазнають впливу сатанинської нечистоти, що майже повністю поглинула світ.
Міста прикрашені рекламою з напівоголеними моделями, з гучномовців ллється музика, розбавлена нецензурною лайкою, на роботі керівництво вимагає виконувати обов’язки за будь-яку ціну, поступаючись моральними принципами. Такий світ, у який щодня виходить православна людина.
У подібному світі немає часу на молитву, на думки про вічність, про свою духовність та чистоту. Час біжить дуже швидко, кажуть, що земна доба тепер триває лише 16 годин замість 24. Що ж робити? Як зупинитися, як встигнути струсити з себе налиплу павутину і бруд сатанинських тіней?
Серафим радить:
Як почати виправлятися? – «Починай щодня вранці вважати початок благого, просячи словами Златоуста: «Господи, сподоби мене любити Тебе…»
Допомоги просити у Господа, щоб навіяв любов до нього, навіяв страх Божий, який полягає в небажанні образити Господа, засмутити його, як дитина боїться засмутити улюблену матір. Ось що полягає у порадах преподобного.
Як перемогти бісів протягом дня?
Але не тільки зверненням до Господа слід розпочинати день. Потрібно продумати і те, як би не потрапити в пастку бісів, які підстерігають людину щохвилини. І чим більше людина намагається стати чистішою, духовнішою, ближче до Бога, тим більше бісів напускає на неї сатана, тим важче боротися з ними. І знову треба звернутися до поради преподобного Серафима Глинського:
«Коли хочете перемагати бісів, поступатися повинні людям. Чи хтось образить? Поступися йому, і настане мирна тиша, що рятує душу від збентеження. У духовному житті не віддається злом за зло, але зло перемагається благочесно. Добре чиніть тим, хто вас скривджує, моліться за тих, хто чинить вам напасти, і весь смуток покладете на Господа. Він заступник і втішитель стражденним.
Кожен, хто прочитав таку пораду, починає думати, що ще не здатний на такий подвиг. Поки що ще не досяг досконалості, здатної дати можливість прощати кривдників. Любов до ближнього, прощення – найважчі для виконання заповіді.
Але, один-два рази людина залишає борг і поступово приходить розуміння, що це не так уже й погано. Господь обов’язково винагородить за цей подвиг, адже недаремно Він залишив нам молитву, в якій говориться «… шкірі і ми залишаємо боржникам нашим…».
Терпіння та ще раз терпіння
Головною порадою преподобного, а також багатьох інших святих є порада невпинно звертатися до Бога під час кожної справи. Потрібно терпляче і неухильно прагнути зживати у собі погані звички. Не хапатися за першу нагоду, а запитати себе, чи немає іншого шляху, безгрішного? Можливо, саме тому в храмах так багато людей похилого віку, що вони розуміють, як важливо потерпіти, почекати, не поспішати приймати рішення. Про це говорить і Серафим:
«Духовне багатство набувається в терпінні. Терпіння ж питається невпинною молитвою: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене», – і помилує».
Ранок починатиме з молитви, значить, бути весь день під захистом Небесних сил і любові Господа. Тому не варто нехтувати порадами преподобного Серафима.