Від початку часу Бог шукав стосунків із нами. Господь бажає знати нас і бажає, щоб ми пізнали Його. Історія Біблії – це історія Бога, який бере ініціативу на себе, Бога, який шукає людину.
Коли Адам згрішив і після цього сховався від Господа в Едемському саду, Бог вирушив шукати його: «І покликав Господь Бог до Адама, і сказав йому: Де ти?» (Бут. 3:9). І в завершальній книзі Писання звучить той самий мотив, що і в першій, коли Бог в особі Ісуса звертається до нас: «Ось, стою біля дверей і стукаю: якщо хтось почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього і буду вечеряти з ним , і він зі Мною» (Об’явл. 3:20).
Бог не тільки хоче знати нас, Він також заклав у нас бажання знати Його. Глибоко всередині кожного є голод по вічному. Це непереборний імпульс, спрага, порожнеча, яку необхідно заповнити. Ми можемо спробувати заповнити її бізнесом, освітою, задоволеннями чи людьми, але цього буде мало. Без близькості з Богом ми постійно відчуватимемо безсилля та занепокоєння. Це не те, чого Бог хоче. Його план у тому, щоб життя наше проходило в щоденному особистому спілкуванні з Ним, яке з часом стає дедалі ближчим і надихаючим.
Час для молитви
Що нам потрібно для того, щоб особисто спілкуватися з Богом? Насамперед необхідно вибрати такий час, коли нам ніхто не завадить, коли Він зможе спілкуватися з нами, а ми зможемо відкрити Йому своє серце. Там, у потаємній усамітненні, відбувається неповторне злиття людського духу з Духом Божим. Цей особливий час спілкування з Господом має бути на першому місці в нашому повсякденному житті.
Звичайно, найкраще знайти такий час протягом дня, коли можна відкласти всі справи убік і присвятити свою увагу лише Йому, бо час, який ми віддаємо Богові, є святим.
Ісус, наприклад, молився рано-вранці: «А вранці, вставши дуже рано, вийшов і пішов у пусте місце, і там молився» (Мр. 1:35). Ісус присвячував першу частину дня спілкуванню зі Своїм Батьком. Якщо Ісус, який був Сином Бога, потребував починати свій день зі спілкування з Отцем, то ми цього потребуємо набагато більше!
Проводячи перші години свого дня з Господом, ми показуємо пріоритет цих відносин над усім іншим у нашому житті. Оскільки перші думки після того, як ми прокинулися, задають тон і напрямок усьому дню, ранковий час із Богом із самого початку налаштовує наші думки та серця на те, що найважливіше. Ранній ранок – спокійний час дня. Ми маємо можливість очистити нашу совість від провини, яку приносить гріх, до початку дня. Можемо попросити сил у Бога, щоб Він зміцнив нас перед тим, що чекає на нас попереду (Пс.5:1-3).
Самота
Ісус шукав тихий час, відчував потребу в самоті. Він часто віддалявся від усіх. Його порада своїм утомленим учням була така: «…Ідіть ви одні в пусте місце і відпочиньте трохи» (Марк. 6:316). Це про Ісуса було сказано, що часто “Він йшов у пустельні місця та молився” (Лк. 5:16). Є необхідність у таємному, потаємному часі з Богом, який присвячений Йому одному. Сюди не допускається більше ніхто. Тут ми можемо розслабитись, видихнути, думати ясно і безперервно спілкуватися з Ним.
Ісус знаходив тихе місце. Він йшов у пустелю чи сад у місті. Христос говорив, що й ми повинні усамітнюватися в своїх домівках для спілкування з Богом: «Ти ж, коли молишся, увійди в кімнату твою і, зачинивши двері твої, помолися Батькові твоїм, що потай; і Батько твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно» (Матв. 6:6).
Скільки має тривати спілкування з Богом? Тут важливо швидше не кількість, а якість. Це має бути час, після якого ми відчуємо мир і близькість з Творцем, сповненість Його Слова.
Усамітнюючись з Богом у таємній кімнаті, ми можемо співати Йому, поклонятися, сповідатися, читати Писання, записувати одкровення, які отримуємо від Нього в молитві. Всі ці дії повинні мати єдиний мотив – більше пізнати Господа, стати ближчими до Нього і висловити Йому свою любов.
Таке потаємне спілкування з Богом є найважливішим для нашого духовного зростання. Ті, хто по-справжньому любить Господа, ставляться до спілкування з Ним як найголовнішої справи. Християни, які відвели особистим стосункам з Богом перше місце у своєму житті, міцні у вірі, енергійні та здатні встояти у будь-якій скрутній ситуації. Секрет їхнього успіху – у щоденній молитві наодинці з Господом.
Весь час
Однак Бог хоче бути близьким нам весь час, а не в окремих випадках. Ісус сказав: «Я з вами всі дні до кінця віку» (Матв. 28:20). Це означає, що протягом усього дня, чи перебуваємо ми на самоті з Богом чи йдемо у своїх справах, Ісус з нами. Павло підкреслює, що ми повинні молитися невпинно (1 Фес.5:17), тобто постійно бути налаштованими на Бога. Наші стосунки з Ним набагато більше, ніж те, що ми робимо в ці певні години. Найголовніше – не просто періодичне спілкування з Богом, але постійний взаємозв’язок із Ним.
Стурбовані думки, обтяжені серця, нечисте сумління, постійні провали у спробах подолати гріх або перемогти слабкість свого характеру залишатимуться в нас до того часу, поки ми звернемо серйозну увагу особисті стосунки з Богом. Згадаймо застереження Ісуса: «Будьте в Мені, і Я у вас. Як гілка не може приносити плоду сама собою, якщо не буде на лозі, так і ви, якщо не будете в Мені. Я Лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене нічого не можете робити» (Івана 15:4-6).
Отже, наша результативність та успішність на землі залежить від того, як багато часу ми проводимо у Божій присутності. Ми можемо максимально реалізувати наш потенціал тільки в тому випадку, якщо ми постійно спілкуємося з Богом. Перебування з Ним сповнює почуттям радості та задоволеності.
Поради
. Перше, що необхідно мати, – це бажання: «Я хочу спілкуватися з Богом». Потім – рішення: «Я матиму щоденне особисте спілкування з Ним».
.Виберіть час, пам’ятайте, що найкраща частина дня для зустрічі з Господом – ранок.
Знайдіть місце, де вам ніхто не завадить.
.Приготуйтеся заздалегідь: нехай у вас під рукою буде Біблія, ручка та блокнот.
.Налаштуйтеся. Зайшовши в таємну кімнату, заспокойтеся і налаштуйте своє серце на спілкування з Ісусом. Це не завжди легко: потік думок здатний нести наступного дня, але зусиллям волі необхідно зосередитися на Богу.
.Поміркуйте. Для того, щоб молитва вільно потекла з ваших уст, необхідно згадати біблійну істину про те, хто такий Господь, яку жертву Він приніс заради нас, що ми маємо у Христі Ісусі.
. Хвала та поклоніння. Такі роздуми неминуче приведуть нас до хвалі та поклоніння, адже неможливо не захоплюватися тим, хто так багато для нас зробив.
.Сповідання. Під час поклоніння ми входимо в Божу присутність і бачимо свою недосконалість у світлі Його святості. Це найкращий час для сповідання своїх гріхів і очищення серця.
. Прийняття прощення. Покаявшись у гріхах, ми не повинні залишатися в зневірі, а навпаки, повинні з вірою прийняти Боже прощення. Слово Господа говорить: «Якщо визнаємо наші гріхи, то Він, вірний і праведний, простить нас і очистить нас від усякої неправди» (1Ів.1:8).
. Читання Біблії. Після сповідання наш розум стає сприйнятливим до Слова Божого, тому настає час для читання Біблії.
.Аналізуйте. Читайте Писання повільно та вдумливо. Розмірковуйте над тими віршами, які вас особливо торкнуться.
. Запис одкровень у щоденник. Найкращий спосіб зберегти ті слова, які ви сказав Господь, – записати їх у блокнот або щоденник. Тільки те, що ми запам’ятаємо та осмислимо, надалі зможемо застосувати у житті. Господь бажає відкривати нам у «таємній кімнаті» Свої плани про нас, давати поради, викривати та наставляти. Це дуже важливий час, він може визначити всю нашу долю, оскільки від нас залежатиме, як ми розпорядимося почутим від Бога словом.
.Молитва про потреби. З’єднавшись серцем з Господом, ми можемо сміливо молитися за свої потреби. Писання каже: «І ось яка відвага ми маємо до Нього, що, коли просимо чогось по волі Його, Він слухає нас. А коли ми знаємо, що Він слухає нас у всьому, чого б ми не просили, – знаємо і те, що отримуємо те, що просить від Нього» (1 Ін. 5:14-15).
. Клопотання. Посвячення себе та своїх близьких Богові. У «таємній кімнаті» ми також можемо клопотати про ближніх і присвячувати себе служінню Господу.
Цей дивовижний час наодинці з Ісусом не можна переоцінити. Хто спробував молитися таким чином хоч раз, жадатиме близькості з Богом знову і щоранку поспішати до «таємної кімнати».
Молитва посвячення
Господи, я розумію, що був створений для спілкування з Тобою. Дякую тобі за те, що Ти зробив це можливим через смерть Твого Сина, Ісуса Христа. Я знаю, що щоденне спілкування з Тобою є найважливішим у моєму житті. Хочу зараз присвятити себе тому, щоб щодня проводити «тихий час» з Тобою, читаючи Біблію і молячись. Я вірю, що Ти можу допомогти мені бути послідовним і постійним. В ім’я Ісуса Христа молюся. Амінь.