Скляні очі, несвязная мова, агресія і неадекватна поведінка – постійні озаки, що супроводжують людей в алкогольному сп’янінні. Вони не чують своїх близьких, більш того навіть не розуміють, що своєю поведінкою завдають їм біль. Протверезівши на наступний ранок, вони не можуть пояснити, чому не можуть подолати свою тягу до стопки.
Неначе хтось підштовхує їх до алкоголю і нашіптує, що від ще однієї чарочки шкоди не буде, зате відразу ж прийде полегшення. Так, хто ж позбавляє їх сили волі і вводить в гріх пияцтва?
Здавалося б, якої шкоди завдасть один келих вина? А наступний? І наступний? Мозок затуманений, настрій піднесено, і людина готова на все.
П’янке почуття всесилля і дозволеності буквально розпирає і дарує приємні відчуття. А чи замислювався хто-небудь про те, що відсутність контролю над власною волею тягне за собою бажання здійснювати погані вчинки. Адже в кожному з нас закладено потенціал до гріховності.
Мало хто не відчуває заздрощів чи бажання привласнити шикарну машину, а може і ближче познайомитися з дружиною сусіда. Поки людина твереза, він бореться з непотрібними бажаннями і розуміє, що захотіти чужу дружину гріх, як і вкрасти. Але з першим ковтком спиртного контроль потихеньку спадає і раніше придушені помисли прокидаються, а разом з ними прокидаються і пороки:
гординя, адже п’яний чоловік найкращий в світі;
гнів навіть на дріб’язкові подразники;
жадібність, тому що хочу зараз;
хіть, я бажаю.
Мало того, людина вже не чує Бога, вона вважає себе всесильною. А адже в Святому Письмі алкоголізм буде осуджений, бо непомітно веде людину до деградації і падіння, причому духовному. Саме тому Церква засуджує пияцтво в будь-якому його прояві, і вважає цей порок одним з найтяжчих.
Ставлення Церкви до пияцтва
Церква не засуджує вино, невелика кількість цього напою необразлива. Адже навіть Ісус перетворив воду в благородний напій, але не той, що п’ємо ми зараз, а виноградний сік. Але одна справа пригубити вино при причасті або під час застілля і інше, вливати в себе келих за келихом, туманність мозок.
У Біблії (Притча 23: 29-32) сказано:
«Не дивись на вино, як воно червоніє, як виблискує в келиху, як воно доглядати рівно: згодом, як змій, воно вкусить, і вжалить, як аспид».
Чи це не опис алкогольної залежності, яка починається з невеликої стопочки, що здається дрібницею, але веде до великих наслідків.
У свою чергу Іоанн Златоуст говорив:
«Вино дано для розваги, а не для того, щоб робити неподобства; дано для того, щоб бути веселим, а не для того, щоб бути посміховиськом; дано для зміцнення здоров’я, а не для розладу; для подолання немочі тілесних, а не для ослаблення духу».
Адже невелика кількість цього напою застосовується і в медицині в багатьох настоянки, а також надає сил і бадьорості. Але надлишок спиртного веде тільки до саморуйнування.
Пияцтво – це початок безбожництва, так як, страждаючи алкогольною залежністю люди, забувають про Бога і своєї душі, а пам’ятають тільки про тлінне тіло і його потреби.
Біс пияцтва – хто він?
Людина одночасно вміщує в собі дві іпостасі, безсмертну душу і фізичне тіло. Але наша плоть тлінна, так як схильна до хвороб, пошкоджень і в’янення. Саме тому через страх смерті людина грішить і прагне потішити своє тіло всіма доступними способами, будь то смачна їжа або гарний одяг, а може і спиртний напій, що викликає ейфорію. Саме на своїй плоті зосереджена людина, а про душу забуває.
Саме в цей момент слабкості її і вражає біс. Адже не дарма ж його називають лукавим. Він хитрий, виверткий і вельми терплячий. Поспішає йому нікуди, він безсмертний.
Але яка нагорода за витрачений час? Замордовані душа, обтяжена не одним пороком, а повним гріхопадінням. Але ж ми просимо в молитвах захистити нас від лукавого, але усвідомлюємо ми вагу слів, які вимовляємо?
Але для біса важливий не тільки сам факт пригнічення плоті людської, враховуючи, що люди схильні до алкоголізму довго не живуть, а заперечення Бога. Адже як тільки спиртне розіллється по тілу, про смирення, благопристойності і скромності людина і не згадує більш того, активно протестує і прагне довести свою перевагу.
Як боротися з бісом пияцтва?
Справитися самостійно з бісом пияцтва можуть одиниці, адже сильна воля дана не всім. Але перш ніж боротьба почнеться, людина повинна усвідомити згубність своєї схильності, а також негативні наслідки, які привносить спиртне в її життя. Можливо, причина потреби в алкоголі народжується через проблеми в сім’ї або ж в професійній сфері.
Чому б не почати з змін? Прибравши дратівливі чинники, можна послабититягу до спиртних напоїв. Допоможуть впоратися з залежністю молитви, а також відвідування Храму Божого.
Молитви від пияцтва:
чоловіка
сина
дочки.
Свій шлях до виправлення бажано почати з сповіді. Викладаючи своє життя поетапно, а також розповідаючи про свої вчинки, можна зрозуміти до чого привів алкоголь і чого позбавив в результаті.
Також потрібно не тільки поставити мету позбутися згубної залежності, але і домогтися певного результату в кар’єрі, наприклад. Таким чином, позбавлення від алкоголізму виступить тільки додатковим засобом при досягненні основної мети.
Буде нелегко, біс пияцтва вельми хитрий. Він буде спокушати, і провокувати, створювати певні ситуації і чекати зриву. Його хитрощів можна протиставити тільки бажання досягти поставленої понад мети, припустимо, вийти заміж і народити здорову дитину або побачити в очах батьків гордість за досягнення сина.