Відповідь на питання про те, чи може каяття сатани привести до його прощення Богом, розглядається протягом тисячоліть. І відповідь на нього давно відома – ні. Але з якої причини Господь такий жорстокий до диявола? Чому йому не буде прощення довіку? Для цього є кілька причин.
Сатана – це занепалий ангел, тобто істота безтілесна. Такими всіх Ангелів створив Бог. А в Святому Письмі говориться, що прощає Господь людей, в силу їх тілесної немочі, коли вони грішать під дією потреб свого тіла. Не бажають обмежувати тілесні потреби і скоюють злочини проти своєї душі.
Святий Іоанн Дамаскін говорив, що диявол не здатний до покаяння, як людина, тому що тіло людини немічне. А сатана бестілесний, тому чинить зло за своєю суттю.
Віддалення від Господа
Коли гордість привела сатану до хулі на Святого Духа, то він зробив таке діяння, коли його падіння призвело до зміни його суті. Мається на увазі те, що духовний світ постійно перебуває в розвитку, в русі. А сатана – це і є дух, адже він безтілесний. І дух цей після падіння продовжує постійне відходження від Бога, тобто рухається в напрямку подальшого осатаніння, він не може сам зупинити цей процес. Він віддаляється від Бога все далі і далі.
Якби занепалий ангел відразу усвідомив свою провину і покаявся, повернувся до Бога, то він був би, безсумнівно, прощений за Великої милості. І, може бути, навіть повернутий на своє місце поблизу від престолу Божого. Але він не зробив цього, і тому його стан змінився, як це описано вище. Зараз цей момент упущений.
І це був його усвідомлений вибір, він не простачок, що попався на чиїсь виверти. Він – могутній Ангел, який вибрав шлях спротиву Богові.
Відрізаний від впливу Святого Духа
Люди каються в своїх гріхах і просять вибачення за них у Господа під впливом совісті. А совість прокидається в них по волі і під впливом Святого Духа. Але він цілком відрізаний від Господа і не може піддатися доброчинного впливу Святого Духа. Та й совість у нього повністю відсутня через його диявольською суті. І це – одна з найважливіших причин неможливості його каяття, а, отже, і прощення.
Знищити диявола – значить звільнити людей від його впливу?
В результаті диявол до цього дня продовжує боротьбу з Богом, впливаючи на його створення – на людей. Він спокушає їх, намагається відвернути від віри, від Бога, тим самим досаждая Господу, показуючи, що він не всемогутній, адже до сатани йдуть чимало людей. А в деякі страшні періоди історії – набагато більше йшло за дияволом, ніж за Богом. Але це тільки видимий успіх. О першій годині суду люди під впливом Святого Духа усвідомлюють своє падіння, совість перемагає і починає говорити їм, що вони прожили життя не так, як хотіла їх душа, не так, як для неї було б добре. І відходять від сатани, повертаючись під Божественне заступництво.
Тому виникає закономірне питання – так чому Всемогутній Бог не знищить диявола раз і назавжди, звільнивши людей від його впливу? Відповідь проста – у людини повинен бути вибір. Він повинен сам вирішити, де йому бути, з ким йому піклуватися про свою душу. І в цьому – справжнісінька свобода, яку Господь дарує людям. Вони повинні самі вибрати свій шлях.
А ось шлях гріха – це не свобода, а залежність. Залежність від шкідливих звичок, інших людей, грошей, злоби і ненависті. Удавана вседозволеність – тільки ланцюг, яка приковує людей до гріха і розпусти.
Тема боротьби Господа і сатани – це не тільки тема боротьби добра і зла, вона багато глибше і ширше. І обговорювати її можна нескінченно довго, до самого Судного Дня. А в цей день і стане ясно, хто йшов по вірному шляху, а хто потурав сатані. В цю мить вони і відречуться від нього, тим самим позбавивши влади того, хто і так упав на саме дно.