Милість Божа – це те, про що кожна людина мріє, чого бажає у глибині своєї душі. Навіть найзапекліший злочинець, найлютіший вбивця, хочуть бути помиловані. Не кажучи вже про тих людей, хто веде благочестивий спосіб життя, але грішить, як будь-яка людина, свідомо чи мимоволі через гріховність нашої натури.
Милість Божа виявляється у ніжному та терплячому ставленні до людей, постійному відгуку на прохання грішного людства. Господь виявляє милість у зціленні людських душ і тіл, прощає беззаконня, виправляє наслідки пристрастей та позбавляє рабства сатани. Ця постійна турбота Бога про кожну людину комусь здається абсолютно непомітною, але чим більш праведна людина, тим сильніше вона бачить цю милість і вважає себе недостойною її.
22 Псалом, який читається перед Святим Причастям, містить вірш 6:
І милість Твоя пожене мене всі дні живота мого, і що вселитися в дім Господній у довготу днів (ст. 6).
Ці слова означають, що милість Божа постійно зберігає і оточує віруючого в Нього, якщо людина хоча б намагається виконувати Божі Заповіді. У тому випадку, коли людина вдається до покаяння, намагається виправитися, на неї виливається милість. Причому вона буде показана не тільки в земному житті, а й у період переходу у вічне життя. А це набагато цінніше, важливіше і необхідніше для людей, ніж якісь преференції у тимчасовому, кінцевому земному житті.
Чи завжди милість Божа на благо?
Багато маловірів нарікають на Господа, говорячи, що він залишає своєю милістю хворих дітей, добрих людей, безневинних жертв. Але це ремствування – найбільший гріх. Віра християнина має бути повною і всеосяжною. Нікому не дано зрозуміти Промисел щодо кожної людини. Земне життя коротке, а після смерті тіла безсмертна душа прямує до Господа, де отримує свою нагороду. Ніхто не знає, чому Він дозволяє відбуватися злу на Землі, але ясно одне – все для блага людей.
Бог виливає добро на всі свої творіння, не роблячи винятків ні для кого. Кожна людина живе тому, що Господь має про неї своє піклування. Залишить Бог людину – все, немає її. Ні, значить, він зникне навіки, тобто і після смерті він не буде у вічному житті. Тому кожен віруючий просить Бога, постійно повторюючи молитву митаря, який просив Бога: «Боже, милостивий буди мені грішному!» Ці слова Господь визначив нам як зразок короткої молитви. Але в православ’ї ми постійно маємо молитися Ісусовою молитвою:
Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного
Вона містить у собі все, що потрібно сказати Господу, щоб отримати Його милість.