Плащаниця – це плат із зображенням покійного Христа, що лежить у труні. Побачити її можна під час Страсної Седмиці, яка починається після закінчення Великого Посту, з чотирнадцятої години Великої п’ятниці, до початку Великоднього богослужіння, в центрі церкви стоїть стіл, на якому лежить плащаниця. Всі віруючі ставляться до неї з великим благоговінням, опускаються на коліна і здійснюють три земні поклони.
Звичайно, слово плащаниця сьогодні не вживається у розмовній мові. Тому багато хто ставить питання, що точно мається на увазі під цим словом? Плащ чи щось інше?
Плащаниця скоріше позначає простирадло або ліжко, яке послужило для того, щоб святий Йосип обернув у нього тіло Ісуса Христа, яке випросив у влади Єрусалима для поховання.
Йосип не побоявся помсти фарисеїв, зайнявшись похованням свого улюбленого вчителя. Він за всіма звичаями за допомогою жінок-мироносиць умастив тіло пахощами, після чого помістив його в гробницю. І коли плащаницю зняли з тіла, то на ній залишився виразний образ Ісуса Христа на весь зріст. Це простирадло й досі чудовим чином збереглося. Вона знаходиться в місті Турін в Італії (Туринська плащаниця), будучи безцінною святинею християн усього світу.
А в кожному православному храмі є зображення плащаниці, яке використовується двічі на рік під час богослужіння.
Як виглядає плащаниця у сучасному храмі?
Храмова плащаниця зазвичай виконана на дорогій тканині червоного кольору. Найчастіше її роблять із оксамиту. Зображення Господа наноситься за допомогою майстерного шиття шовковими та золотими нитками. У небагатих храмах образ Спасителя може бути виконаний у вигляді малюнку на картоні та прикріплений до плащаниці.
Христос зображується у гробниці, з одягу на ньому – тільки пов’язка на стегнах. Руки Його складені на грудях, вигляд сповнений трагічної величі та умиротворення. Іноді на плащаниці є також інші святі образи:
Богородиця, яка підтримує голову Сина;
Апостоли;
Дружини-мироносиці;
Ангели та херувими.
По краю плащаниці йде вишитий з двох довгих сторін напис, що розповідає історію появи цієї святині:
Благоподібний Йосип з Дерева снем Пречисте Тіло Твоє плащаницею чистою обвив і вонями в гробі нове покривши поклади
По кутах полотнища зображено 4 євангелісти. Іноді їх зображення пристібаються до основного полотна за допомогою спеціальних скрижалів ромбовидних.
По краю плащаниця має бахрому або кант із рослинним орнаментом.
Щоб полотнище не втрачало форму, його знизу зміцнюють прямокутним, за розміром зображення Господа, шматком картону або пластику.
Богослужіння з плащаницею
Наприкінці вечірні Великої п’ятниці о 14.00, коли Ісус Христос прийняв смерть на хресті, плащаниця з вівтаря, де вона зберігалася цілий рік, виноситься в центр храму. Там приготовлено спеціальний стіл – «гробниця», на яку покладається святиня. Під час винесення плащаниці співається молитва:
Благоподібний Йосип, з дерева снем Пречисте тіло Твоє, плащаницею чистою обвивши, і вонями в гробі новому покривши поклади (“Благообразний Йосип, знявши з хреста пречисте Твоє Тіло, обвив плащаницею і пахощами умастив, поклав в новому”)
Цей винос символізує переміщення тіла Христа з Голгофи до будинку Йосипа, де всі, хто любить Бога, могли попрощатися з ним. Так і в храмі під час богослужіння, віруючі можуть прикластися до святого образу Спасителя.
Увечері в п’ятницю (це служба утрені Великої суботи) відбувається чин з хресною ходою навколо храму. Він символізує прощання з Господом. Але плащаниця залишається у храмі аж до півночі. Перед початком святкового богослужіння її заносять до вівтаря, де святиня перебуває на престолі до Вознесіння.
Після віддання Великодня плащаниця зберігається на спеціальному столі в ризниці, закрита чохлом. По суті це велика ікона Спасителя, яка є копією туринської плащаниці. Тому прикластися до неї є не лише обов’язком кожного християнина, але й способом отримати допомогу від Господа у скрутні часи.
Історія виготовлення
У сучасному вигляді плащаниці стали з’являтися у храмах приблизно з 14 століття. Раніше використовувалася невелика хустка із зображенням Ісуса Христа, яким покривалося Євангеліє. Але поступово з’явилися плащаниці у сучасному вигляді. Вони вже стали самостійним богослужбовим предметом і стали грати більшу роль під час Страсної Седмиці.
Крім ручної вишивки дорогі плащаниці прикрашають дорогоцінним камінням та перлами. Вони являють собою, абсолютно невимовної краси, предмети.
Але в будь-якому разі, навіть у найбіднішому храмі, ця святиня несе те саме значення, що й у багатому соборі. Її значення в тому, щоб попрощатися з померлим Христом і з нетерпінням чекати на головне диво і головну подію – Воскресіння Христового.