Серед православних християн поширений звичай христосуватися з першого дня Великодня і до Вознесіння радісним привітанням: «Христос воскрес!» – “Воістину Воскрес!”
Коріння великоднього вітання
Слова христосування (великого вітання) багаторазово звучать під час святкового Великоднього богослужіння, а потім виходять на вулиці та радість від звістки про те, що Христос воскрес розходиться світом.
Коріння цього вітання йде ще в апостольські часи, коли розчавлені горем і невідомістю учні Христа раптом дізнаються, що він воскрес. Вони переконалися, що труна Його порожня, а невдовзі Він Сам з’явився до них у тілі. Ще не до кінця впевнені вони ніби просять один одного підтвердити, а чи правда те, що Він воскрес. І відповідають: «Воістину воскрес!».
Така всенародна радість від звістки про можливість воскресіння та вічного життя властива лише православ’ю, яке в чистоті та повноті зберігає справжнє християнство.
Традиції христосування
У Світле Христове Воскресіння радісно вітають один одного усі віруючі. Але є кілька традицій, яких варто дотримуватися тим, хто вважає себе близькою до Церкви людиною:
Першу частину привітання, як правило, вимовляє молодша за віком або становищем у Церкві людина, а старша відповідає їй. Наприклад, при христосуванні зі священиком, мирська людина перша вимовляє «Христос воскрес!» і просить благословення, а священик відповідає.
Традиція перекладу великоднього вітання іноземними мовами також існує здавна. Вона йде корінням також у апостольські часи, коли апостоли під дією Духа Святого раптом заговорили всіма мовами Землі. Тому можна привітати знайомих та незнайомих іноземців великоднім привітанням їхньою мовою.
Триразове цілування після словесного вітання означає примирення, прощення, смиренність і любов одна до одної, що є однією з найважливіших заповідей Господа нашого Ісуса Христа.
Радість приходить до нас із Великоднем
Свято Великодня у православ’ї посідає центральне місце. Тому зрозуміло, що означає для віруючих привітання «Христос воскрес! Воістину Воскрес!”. Воно дарує радість від того, що Господь живий. Водночас дарує надію, що в людській іпостасі Ісус воскрес, а отже, як Він обіцяв, можуть воскреснути всі, хто покаявся і залишив гріх.
Закінчилися дні суворого посту, у пам’яті відновлено найстрашніші дні зради і хресних страждань Спасителя. Тим радіше розуміти, що горе залишилося позаду, а до людей прийшла радість і тріумфування. Тепер важливо, щоб весь рік світло Воскресіння Христового осяяло шлях віруючого. І на всіх шляхах кожного зігрівало Сонце правди – Ісус Христос, що воскрес.