25 квітня православна церква відзначить урочистість Радониці, або Великдень мертвих. У народі день є поминальним, але головною його особливістю і головним правилом є те, що тужити і плакати цієї доби не можна.
Важливо вранці в день Радониці згадувати своїх близьких, молячись або вдома, або в храмі, залежно від переваг і можливостей віруючого. Вдома можна помолитися біля ікони або у червоному кутку, запалити церковну свічку на вибір. У храмі ж можна помолитися біля будь-якої ікони і поставити свічку за упокій у спеціально відведене місце.
Для освячення найкраще принести з собою до церкви кутю та млинці, які завжди готують до поминальних днів. Цю їжу можна роздати нужденним або залишити на цвинтарі.
Після відвідин храму та проведення всіх необхідних процедур, варто відвідати цвинтар, щоб упорядкувати територію біля могил померлих, замінити старі квіти на нові. Також можна поспілкуватися з покійним, розповісти йому про своє життя та прочитати молитву за його упокій, запалити свічку чи лампадку.
Після повернення додому слід організувати поминальну трапезу, яка не повинна бути багатою. Зазвичай готують млинці, кисіль, кутю та ті страви, які любили покійні за життя.
Що не можна робити до Радониці?
У Радоницю не проводять вінчання, оскільки пара у шлюбі щаслива не буде ніколи.
Не можна виявляти грубість і злість до інших людей, а також використовувати лайку.
Рекомендується уникати важкої фізичної праці, хоча виконання простих побутових справ, таких як миття посуду та полив квітів, дозволено.
Не слід займатися рукоділлям, таким як шиття, в’язання та вишивання.
Не рекомендується відвідувати лазню або приймати ванну цього дня, краще зробити це напередодні.
Також не варто залишати алкоголь та цигарки на могилах покійних, оскільки ці предмети є прямими провідниками гріха, та їх використання заборонено церквою. Також заборонено пити та палити біля могил.
Вагітним жінкам і жінкам, які переживають менструальний цикл, не варто відвідувати цвинтар, оскільки жіноча енергетика та енергетика приплоду вразлива до цвинтарного негативу – можуть статися біди. Кажуть, що у дитину може оселитися чужа душа або мерці заберуть народжену дитину до себе.
Натомість, у Біблії та священних писаннях відсутня заборона відвідування кладовища для вагітних жінок. Відповідь священика ґрунтується на здатності враховувати свої душевні потреби.