«Ми з чоловіком – християни. Коли нашим трьом синам було 7 років, 3 роки та 14 місяців, мій чоловік упав із 12-метрової висоти будинку, на якому міняв дах. Потрібна була хірургічна операція з відновлення роздробленого стегна та ліктя. Останнє, що він сказав мені перед операцією, було: “Передай хлопчикам, що я люблю їх, а вранці я всіх їх побачу”. Але під час операції трапилося лихо, і вранці мій чоловік опинився у стані коми. За тринадцять днів він помер.
Весь наш світ звалився. Я розумію, що Ісус ніколи не казав, що християнам не доведеться стикатися зі скорботами. Зараз, коли я виховую одна з трьох хлопців, скорботи стали для мене реальністю. Однак через те, що сталося у моїх хлопчиків, з’явилося велике прагнення до Неба, де на них тепер чекає не лише Бог-Батько, а й їхній земний татко. Ми з ними навчилися славити Бога за те, що їхній тато, який завжди був щирим християнином, тепер уже насолоджується Небесним Царством, яке є і нашою метою, і куди ми одного разу прийдемо».
У кожного своя пустеля
Героїня цієї історії вийшла зі своєї пустелі, спираючись на руку Ісуса. Дозвольте мені запитати: а як ви переносите свої випробування у пустелі?
Може, лікар сказав вам: «Це рак». Або в когось із членів вашої родини виявилася невиліковна хвороба. Можливо, вашою пустелею є глибока депресія: вранці ви не хочете прокидатися, тому що над вами постійно висить темна хмара.
Часом ми всі опиняємось у пустелі. Я міг би написати цілу книгу про труднощі, які я особисто переніс за своє життя. Біблія ясно говорить: навіть найблагочестивіші потрапляють у найглибші випробування. «Перш страждання мого я помилявся; а тепер слово Твоє бережу. Добре мені, що я постраждав, щоб навчитися уставів Твоїх» (Пс. 118:67-71). Цей вірш стверджує цілком ясно: страждання будуть у житті християн, більше, вони є благом.
Питання в іншому – якими ми вийдемо з них? Чи змінять вони нас на краще чи гірше?
Помічник у бідах
«Бо Я Господь, Бог твій; тримаю тебе за праву руку твою, кажу тобі: «Не бійся, Я допомагаю тобі» (Іс.41:13) – у цьому біблійному вірші міститься важливий ключ: у кожному переживанні, яке зустрічається нам, наш Батько тримає нас за руку. Але ті, хто проходить через пустелю, отримують цю руку втіхи. Він простягає її до тих, хто захоплений бурхливими водами лих.
Яскравим прикладом є історія праведника Іова, якому довелося пройти через біди, але навіть у них він не втратив своєї віри в Бога (цю історію можна прочитати в біблійній книзі Іова). Бог дозволив забрати у Йова дітей.
Він дозволив, щоб Йов втратив здоров’я, маєтки, репутацію. Йов прийняв безслав’я від рук своїх про друзів. Навіть його власна дружина глузувала з нього і закликала його хулити Бога, його тіло мучили жахливі, болючі виразки. Він почував себе залишеним, розчавленим горем. Його страждання було настільки велике, що він просив Господа забрати у нього життя. Однак, незважаючи на це, Бог продовжував його любити. Справді, Йов ніколи не був більш дорогим у Божих очах, ніж у той час, коли перебував у гущавині своїх лих. Йов жодного разу у своїх скорботах не дозволив собі нарікати на Бога. І після випробувань Бог дав Йову в рази більше, ніж той мав раніше.
В образі на Бога
Деякі ж віруючі у своїх труднощах набираються гіркоти та гніву. Їхнє випробування робить їх такими, що сумніваються, запеклими і зневажають Бога. Я бачив, як страждають християни нарікають на Господа, якого вони колись любили. Вони звинувачують Бога в тому, що Він залишив їх під час потреби, і на помсту зовсім перестають молитися. Вони відкладають убік свої Біблії і більше не ходять до церкви. Вони носять у серці страшний гнів та образу на Бога.
Що ж може допомогти пройти через труднощі? Є дві основні умови.
Дві умови для перемоги
Перше – вірити, що Бог любить нас
Подумайте тільки: якщо ми віримо в любов нашого Небесного Батька, приймаємо її і довіряємося їй, то чого нам боятися? Не повинен я боятися лиха чи перспективи невизначеного майбутнього. Мій люблячий Батько не дозволить, щоб у моєму житті сталося щось, крім того, що Він уже заздалегідь визначив для мене та моїх близьких як найкраще. Не важливо, які можуть бути проблеми, Він розплутає їх і знайде для мене вихід. Бог з любові може творити одне диво за іншим, якщо тільки я довірюся Йому.
Це дає силу без страху зустрічати важкі часи.
Друге – вірити, що Бог благоволить до нас
Наш Бог не тільки любить Свій народ, але й знаходить для Себе втіху в кожному з нас. Він відчуває блаженство, зберігаючи і рятуючи нас.
Я бачу такого роду батьківську насолоду у своїй дружині, коли нам дзвонить хтось із онуків. Дружина світиться, як ялинка, коли слухає когось із наших дорогих малюків, які розмовляють телефоном. Ніщо не змусить її покласти трубку. Навіть якби я сказав їй, що біля наших дверей стоїть Президент, вона просто шикнула б на мене і продовжувала б розмовляти.
Невже ви думаєте, що Бог, наш люблячий Батько, знаходить у мені і в вас меншу насолоду, ніж я – у своїх дітях та онуках? Часом мої діти підводили мене, роблячи всупереч тому, чого я їх навчав. Але я ніколи не переставав їх любити. Отже, якщо вже я маю таку стійку любов, будучи недосконалим батьком, наскільки більше піклується про нас, Своїх дітей, наш Небесний Батько?
Протягом усього Писання ми читаємо, що Бог благоволить до нас: «Благоугодні Йому непорочні в дорозі» (Пр.11:20); «Молитва праведних до вподоби Йому» (Пр.15:8); «Врятував мене від ворога мого сильного і від ненавидящих мене, які були сильнішими за мене. Він вивів мене на велике місце й визволив мене, бо Він вподобає мене» (Пс.17:18-20). У цьому останньому вірші ми відкриваємо велику істину, яку випустив Ізраїль: «Він визволив мене, бо Він благоволить до мене». Не має значення, наскільки сильним є наш ворог – наскільки спустошливо наше вогняне випробування чи наскільки безнадійними здаються обставини – наш Бог визволить нас. Чому? Тому що Він благоволить до нас!
Абсолютно необхідно, щоб ми повірили – швидко, твердо, сьогодні – що Бог любить нас і благоволить до нас. Тоді ми можемо прийняти кожне випробування в нашому житті як волю нашого люблячого Батька для нас. Ми вийдемо зі своєї пустелі, спираючись на люблячу руку Ісуса, і Він наверне наше нарікання на радість. Амінь.