Заведіть собі звичку все вирішувати з Богом. Поки ви не навчитеся прокидатися і насамперед згадувати про Бога, розгортати до нього своє серце і насамперед молитися йому, весь день йтиме не за тим виміром, за яким потрібно. Не варто довго ніжитися. Вставайте одразу, як тільки прокинулися. Насамперед важливо перехреститися, розкрити душу навстіж, з усією увагою вимовити коротку молитву до Духа Святого. Як можна старанніше і уважніше, палко благати Його: “…прийди й уселися в нас, і очисти ни від усяких поганих, і спаси, Благо, душі наша”. Далі бажано продовжити читати саме повне молитовне правило.
Попросити Господа освятити ваш день, дати благословення на те, що задумали. Молитися Йому протягом дня, все суєтне прибирати не тільки в момент Недільної Літургії, а й коли їдете, йдете, готуєте, працюєте… Невпинно моліться молитвами, якими тільки знаєте, а краще, як радять старці, чергувати їх: “Отче наш “, “Богородице, діво радуйся”, можна своїми словами.
Завжди про Нього пам’ятати. Перед початком справи, навіть перед, здавалося б, найменшої: “Господи допоможи, Господи благослови”, а після: “Слава тобі, Господи”. Добре, коли вимовляємо Ісусову молитву. Це найкраще, що можливо. Людина тоді зібрана, цілісна, не розхлябана. Вона ясно все усвідомлює, бадьоро робить, думає, трудиться …. Розум вже не блукає, світ у душі по-тихеньку утворюється, повітря навколо від найсолодшого Його імені освячується … Неодмінно дякуйте Господа за все, що Він вам посилає.
І не сумнівайтеся, що Бога нема. Якось запам’яталася така фраза: “Якщо Бога немає, то запитаю: “Хто управляє життям людини?” Ви відповісте: “Та людина сама і управляє”.
- Але для того, щоб керувати, потрібно мати точний план. Але дозвольте, як же може керувати людина, якщо вона не може ручатися навіть за свій власний завтрашній день?
Ну збереться вона, наприклад, з’їздити до іншого міста. Дрібне, здавалося б справа, але і це може не зробити. А вона чомусь раптом підскальзується і потрапляє під трамвай. Невже ви скажете, що вона так сама із собою вправила?
“Треба все віддати Господу. Час Йому присвячувати більше. Адже якщо захочемо, то можемо, адже знайдемо. Вчепитися в Нього треба міцно і не відпускати. Не вирішувати самому, не думати самим про складність проблеми, що склалася”, а віддавати будь-яку непросту ситуацію одразу до Господа. Не переконувати в тому, що у вас все вийде, все зумієте. А вірити в Бога, тут і зараз. І тоді Господь скоро покаже рішення, зрозуміє або влаштує ситуацію, прояснить розум і серце… І коли це зрозумієте, вам захочеться ще більше довіряти Богу, любити, віддавати себе Йому». Добре, коли ставите свічку до святого чи святої, знати тропар, молитву, яку вимовляєте в цей момент.
Про це свідчать самі ченці на священному Афоні, які моляться за всіх, весь світ, під час сну простих людей. У ченців довгі роки виробилося власне молитовне правило, за яким за певний проміжок часу необхідно вимовити встановлену кількість молитов.
І так відбувається щодня, суворо за розкладом. Якщо раніше вони могли за ніч без будь-яких труднощів виконати її і час ще залишалося трохи відпочити до ранкової служби, то сьогодні при тій же кількості молитов їм навіть не вистачає ночі, щоб закінчити службу.
Подібний феномен зустрічається і в єрусалимських ченців. Лампади, які встановлені біля гробу Господнього, горять довше, ніж у минулі часи. Якщо раніше доливання олії у великі лампади відбувалося в один і той же час – напередодні світлого Великодня, і за рік воно повністю вигоряло, то тепер – уже вкотре за останні роки – в лампаді залишається достатня кількість олії напередодні свята.