У Біблії є такі слова: «Для цього прийміть всезброю Божу, щоб ви могли протистояти в день злий і, все подолавши, встояти» (Еф.6: 13). Про який злий день тут йдеться? Хіба не Бог зробив день? Адже написано: «Цього дня створив Господь: зрадіємо і звеселімося в той!» (Пс.117: 24).
Чи немає в цьому місці Писання протиріччя: день, створений Богом, – злий? Насправді суперечностей немає. У кожного з нас бувають важкі дні, і завдання диявола – важкий день перетворити на злий. Завдання Боже полягає в тому, щоб ми могли й у важкий день зрадіти і веселитися. Однак часто у важкі дні ми не справляємося зі спокусою і поводимося так, що потім буває соромно згадати свою поведінку. Тому є кілька причин.
Причини поразок
Одна з причин наших падінь та поразок – розслабленість. Наприклад, солдат постійно пам’ятає, що йде війна, тож при виході з бліндажу йому треба пригинати голову, бо може вибухнути снаряд або вистрілити снайпер.
На духовній війні, яка триває безперервно, теж немає перерв, відпусток чи канікул. «Тверезіться, пильнуйте, бо противник ваш диявол ходить, як рикаючий лев, шукаючи, кого поглинути», – попередив нас апостол Петро (1Пет.5:8). Якщо ж ми розслаблені, то втрачаємо пильність, впадаємо у спокусу, і настає “злий день”.
Диявол не спить
Наступна причина наших поразок у тому, що ми нетерплячі і непостійні.
Ми повинні усвідомлювати, що диявол – це не якийсь романтичний персонаж. Подумайте, скільки у світі зла, мороку. Згадайте про ті тортури, які люди влаштовують для людей. Це все є, і це все – справа сатани. Це – його життя, радість, їжа та насолода. Не можна забувати, що він ненавидить кожного з нас. Тому не думайте, що він пошкодує вас у скрутний час і не спокушатиме. Будь-яка скорбота, неприємність – це шанс для нього, це можливість для його нападу, як для акули – кров у воді.
Тактика сатани
Ісус Христос дуже добре попередив нас про це, сказавши, що «злодій приходить для того, щоб вкрасти, вбити і погубити» (Ів.10:10). Що може вкрасти сатана? Радість, віру, невинність, чистоту совісті та помислів. Часто він намагається вкрасти наш час, і йому це вдається. Хіба не було у вас наприкінці дня думок: «Господи, як бездарно минув день!»? Начебто і не згрішив, але відчуваєш, що день пройшов даремно. На жаль, таке відбувається у всіх: не зробив того, що слід було зробити, не здійснилися плани, наміри, не було тієї молитви чи близькості з Богом, на яку розраховував. Так може тривати день, тиждень, місяць. Буває, що наприкінці року ти кажеш: «Господи, якось неправильно цей рік минув. Дякую, що за милістю Твоєю я взагалі ще живий».
Сатана приходить вкрасти і занапастити. Він прагне привести людину до самогубства – залякує труднощами життя, спрямовує до саможаління. Число людей, які хотіли б звести рахунки із життям, зростає з кожним днем. Але, знайте: людині неможливо накласти на себе руки. Ця думка від початку до кінця – з пекла, і вона хибна. Ти не можеш вбити душу, особистість, себе. Ти можеш вбити тільки своєтіло, тобто. дім, у якому живе душа, і з невирішеними проблемами піти у вічність. Він вселяє, що там буде легко, добре і вільно, що всі проблеми залишаться на землі. Чи не залишаться! Весь душевний біль піде разом із душею – у пекло.
Трапляється, що людина постійно хоче померти. Або вона не живе на повну силу, а весь час мріє про майбутнє чи шкодує про минуле. Вона знає, що жити – це означає перебувати тут і зараз, не в минулому, не в майбутньому, а зараз. Саме та коротка мить між минулим та майбутнім, яку ти зараз проживаєш, – і є життя. Тому вона постійно нагадує старі образи або дає хибні орієнтири, нездійсненні мрії.
Але якщо у нас зберігається віра в Христа як у Спасителя, ніколи дияволові не вдасться викрасти нас із Божої руки. «І Я даю їм вічне життя, і не загинуть навіки; і ніхто не викраде їх з Моєї руки», – сказав Господь (Ів.10:28).
Здобувши уроки з поразок
Як же нам правильно поводитися, щоб у день злий, все подолавши, встояти?
Апостол Яків починає своє послання такими словами: «З великою радістю приймайте, браття мої, коли впадаєте в різні спокуси» (Як.1:2). У Бога все не так, як у людей. Хто б із людей таке сказав? Але Бог каже: «Завжди радійте. Постійно моліться. За все дякуйте: бо така про вас воля Божа у Христі Ісусі» (1Фес.5:16-17). Якщо спокуса, що жаліє тебе, дістала, все одно зрадій, подякуй Господу, бо в цьому і полягає воля Божа. Покайся за те, що не чув, і обов’язково здобувши уроки.
Це схоже на їзду на автомобілі. Будь-який водій, потрапивши в аварію на спуску або на небезпечному перехресті, наступного разу проїжджає цю ділянку дороги з особливою обережністю. Так само й у духовному житті: якщо ми зазнали «аварії», що нам потрібно робити наступного разу? Виявити елементарну розважливість, подумати, що передувало цим падінням, і бути дуже обережними у подібних ситуаціях.
Будь непередбачуваним для сатани
Одного разу, молячись, я запитав Бога: «Господи, що треба робити, щоб не траплялося в моєму житті злих днів?» І Він шепнув мені: «Сину Мій, Я хочу, щоб твій злий день перетворився на злий день для диявола, щоб він десять разів подумав, перш ніж з тобою зустрічатися».
Як це зробити? Дуже важливо, щоб кожен із нас був непередбачуваним для сатани. Адже диявол чудово знає наші реакції на ті чи інші його провокації: у цьому випадку буде мовчання, тут – бурчання, а там – образа чи грюкання дверима, роздратування, крик, ще щось. Сатана буквально напам’ять вивчив людину.
Але життя кардинально зміниться, коли ми почнемо дивувати сатану та радувати Бога. Наприклад, там, де ти ніколи не вибачався, – попроси вибачення. Де зазвичай вибухав, – стерпи і благослови. Ви знаєте, який це спричинить шок у сатани!
Радуй Господа своєю вірою
Бога ж треба тішити своєю вірою. Згадайте, як апостоли Павло і Сила у в’язниці порадували Бога своєю вірою. Сатана начебто все розрахував: апостолів вкинули у внутрішню в’язницю, побили ціпками, забили їхні ноги в колоди. Що можна очікувати від цих людей? Ясна річ: депресію, зневіру, стогнання, ремствування на Бога, адже Бог послав їх у це місто. Апостоли ясно чули наказ від Духа Святого йти саме туди.
А що апостоли почали робити? Здивували диявола, почавши славити Бога. Господь відповів на це сильним землетрусом під час цієї молитви – і кайдани послабшали. Наступ, непередбачуваність. Диявольські наміри, прогнози та плани справдилися б, якби апостоли почали сумувати, нарікати. Але Павло і Сила вірили Богові і славили Його, тому всі диявольські задуми зруйнувалися. Повна капітуляція. А на ранок вийшли влада міста і вибачилися за те, що ув’язнили Павла та Силу у в’язниці. До того ж начальник в’язниці повірив разом із домом своїм, хрестився, сам омив рани апостолів.
Бог – на нашому боці
Ісус Христос дивує нас так само. Скільки разів я у своєму житті йшов до Нього, абсолютно винний, і навіть говорив: «Господь, по правді і справедливості мене треба покарати, і я навіть буду задоволений, тому що моє почуття справедливості виявиться задоволеним». Я несміливо стукав у двері Його присутності, двері відчинялися, а там – Ісус зі словами: «Сину Мій, Я люблю тебе. Я бачу, що твоє серце є на Моїй стороні». І виливав на мене не суд, а милість.
Будьте вільні!
Він переможений Ісусом Христом. Написано: «Він (Ісус – ред.) піднявся на висоту, полонив полон і дав дари людям» (Еф.4: 8). На Голгофі відбулася генеральна битва, і Христос воскрес. Це істина. Ось чому Ісус сказав: «І пізнаєте правду, і істина зробить вас вільними» (Ів.8:32). Диявол докладає всіх зусиль, щоб ти про це не дізнався і не надав своїх прав. Але Святий Дух говорить через апостола Іоанна в Першому посланні Іоанна, 4 розділі: «Діти! ви від Бога, і перемогли їх; бо Той, Хто у вас, більший за того, хто у світі». Диявол – не переможець, князь світу цього вже засуджений, його доля – опинитися в геєнні вогняної. Переможець – Ісус Христос! У цьому – сила християнина! Бог дав нам владу бути чадами Його та користуватися цією перемогою в Його ім’я!
Ви тепер знаєте цю істину, тому будьте сильні та вільні! Виявляйте свої права спокуснику, вставайте і будьте переможцями через віру в Ісуса Христа!