Скільки в нашому житті справді порожнього часу, скільки суєти, яка не заслуговує жодної уваги, скільки неважливого, що з’їдає не лише час, але й душу.
Молитва дарує усамітнення, спокій, можливість зануритися в свої думки, задуматися про те, що насправді важливо.
Молитва смиряє думки і заспокоює почуття, відкриває всередині нас простір свободи, наповнений сенсами та енергією любові.
Ми відпочиваємо душею і, поза суєтою та стресом, пізнаємо всередині власного серця Божественну присутність — тишу, святість, світло, благодать та істинну любов, гармонію.
Молитва спрямовує нас до світла, повертає нас до нашої духовної суті, до незмінних цінностей нашого життя.
Ми знову починаємо відчувати любов Бога.
Наша віра стає знанням — у просторі Промислу ми можемо все і для нас створено все. Свободою вибору та благодаттю ми створюємо наше життя, ґрунтуючи його на духовних сенсах та початкових цінностях.
У молитві ми озвучуємо наше бачення життя і отримуємо від Бога великий дар — відкрите назустріч Його чудесам серце, здатне насититися благодаттю і вмістити в себе все багатство Божої любові до нас.
Розуміння суті та значення молитви в нашому житті — це новий рівень безпрецедентного благополуччя.
Що найголовніше в духовному житті? Найголовніше, – я думаю, – збереження миру в серці. Мир повинен установитися в наших душах, тоді й навколо нас буде мир. Поки ми не зробимо цього – не буде миру…
Якщо людина не довіряє Богу, якщо вона напружена, затиснута і весь час намагається робити щось сама, вона протистоїть благодаті.
Чому ж ми так уперто тримаємо при собі всі наші проблеми? Боїмося віддати їх Тому, хто створив Всесвіт і керує всіма законами світобудови?
Ми віримо, але ми не довіряємо.
Я вірю, що Бог створив світ. Я вірю, що Він любить мене. Я вірю, що я в Промислі Божому. Я вірю, що Він може допомогти.
Я нічого не довіряю Богу, тому що мої проблеми здатен вирішити лише я. Я сам можу бути щасливим, здоровим, благополучним. Я вірю в Бога, а довіряю я тільки собі.
Ось що говорить про довіру святий Паїсій Святогорець:
— Допомозі Божій не можуть завадити ні люди, ні біси. Ні для Бога, ні для святих немає нічого важкого. .. Молитва — це довіра Богу. Коли ти абсолютно віриш Богу, то тобі вже немає потреби просити про щось або турбуватися, тому що Бог уже все зрозумів. Тільки чекай з терпінням, коли плід дозріє і впаде.
І ще:
Довіра Богу — велика справа!
Довіра Богу — важіль, який перекидає відчай, звільняє душу від зневіри і страху та крок за кроком зміцнює духовні сили людини, пробуджуючи в ній святий оптимізм.
Довіра — це найвищий рівень віри. Надвіра. Довіра. Ще більше віри. Іноді душі залишається зовсім трохи до повного спокою, миру…
Місток через «трохи» — повна довіра Богу. Ми боїмося йти по цьому містку, залишаємо весь тягар проблем на своїх плечах, намагаємося вирішити щось, перебуваючи в максимально стресовому стані…
Наша недовіра, надмірна опора на власні сили, дії, плани, тягар завдань і труднощів топить нас у тривогах, хвилюваннях, нескінченних стресах з усіма наслідками для душі і тіла.
Довірте Богу все, що ви не можете вирішити самі. Це для початку. Далі потрібно навчитися довіряти повністю.
Віддавати в руки Бога все своє життя без залишку.
Тоді ви здобудете внутрішній спокій, який ніщо і ніхто не зможе порушити.
Тоді на кожну трудність у житті, на найменшу втрату спокою, ви зможете відповісти:
Все моє життя, ці обставини, я сам — у руках Бога. У Нього під захистом. Що або хто може порушити мій стан умиротворення? Похитнути мою віру?
Довіра Богу — це довіра собі. Розуміння себе, любов до себе, вміння чути себе, розсудливість та осмисленість щодо себе, своїх внутрішніх ресурсів, зовнішніх обставин життя.
Я довіряю собі настільки, що готовий віддати Богу все своє життя.
Я довіряю своїй вірі, своєму вибору, своїм межам і своїй людській сутності.
Моя реальність — жити в злагоді з собою та Богом, якому я повністю довіряю.
Молитовний текст:
Господь, навчи мене довіряти собі і Тобі. Моя віра хай зросте багаторазово і стане довірливим ставленням до Тебе. Я прошу про довіру, яка є плодом моєї молитви. Я прошу про довіру, яка є основою мого благополуччя, мого спокою, мого душевного миру, моєї внутрішньої гармонії.
Я люблю Тебе, Господь, і вірю, що все робиться Тобою для мене з любов’ю і турботою. Я віддаю в благодать Твого промислу все моє життя без залишку. Моя довіра до Тебе безмежна. Я наповнююся спокоєм і миром. Моя душа заспокоюється в Тобі. Ти вирішуєш всі проблеми. Ніщо не може потривожити мене, зашкодити мені. Я центр Божественної присутності, всі мої проблеми розчиняються в турботі та любові Бога.
Моя довіра до Тебе — це моя довіра до себе. Я готовий проявити смирення. Я примиряюсь з усіма і всім. Світло і гармонія наповнюють моє серце. Я вдячний за процвітання, за багатство мого життя, за повне зцілення, за силу моєї віри, яка стала повною довірою, віднині й навіки. Амінь.
Довіра до Бога є постійною молитвою, що має добрі плоди. Не кажіть: «Що зараз зі мною сталося, того не змінити», але віддайте себе довірливо Богу і твердо сподівайтеся на Нього.