У Православ’ї існує таке поняття як «духовний батько». Однак багато хто плутає його з поняттям «духівник».
У чому відмінність між ними?
Духівником називають священика, з яким людина радиться в складних для нього питаннях, якому сповідається. Духовним батьком, як правило, називають священнослужителя, який допоміг людині знайти віру і вказати йому шлях до християнського життя. Адже не завжди входження в православ’я і набуття віри проходить безболісно.
Нерідко людини долають спокуси і повстають пристрасті. Переживаючи разом входять в християнське життя людиною всі негаразди і випробування, подібно батькам, виходжують хворої дитини, священик стає його духовним батьком.
Сама людина починає ставитися до священнослужителя, як до наставника і батькові. Духовний батько стає близькою людиною, хто прагне наставити своє чадо на істинний шлях.
Чи потрібно спеціально шукати духовного батька?
Це питання задають багато віруючих. Добре, коли прийшовши в храм, людина знаходить там свого духовного батька. Однак трапляється, що відвідуючи обрану церква, людина не знаходить там священнослужителя, що викликає у нього безмежну довіру або даються священиком відповіді не задовольняють віруючого. У житті ми спілкуємося з різними людьми, але далеко не всі з них стають нам близькими.
Тому знайти свого духовного батька одним вдається відразу, іншим же доводиться чекати цієї події довгий час. Це не означає, що слід відмовитися від церковного життя.
Навпаки, слід звертатися до священнослужителів за порадою і неодмінно сповідатися. Можливо, варто відвідати служби в інших церквах, послухати проповіді інших священиків. Нерідко слова іншого батюшки чіпають душу, і людина розуміє, що знайшов для себе духовного наставника.
Набуття духовного батька – таїнство подібне усиновлення. Духовний батько з Господньої допомогою повертає пішовшу від віри людину в коханого сина, який повернувся в рідну домівку і знову знаходить віру.
Між священиком і його підопічним встановлюються особливі довірчі відносини.
Якщо віруючий щиро прагнути змінитися, священнослужитель, як духовний батько може йому дати незмірно більше.
Завдання духовного наставника – вказати підопічному на його помилки і помилки, допомогти в них розібратися, вказати вірну дорогу, щоб людина не ходив колами, а відразу вийшов на істинний шлях.