Господу можливо все, це знає кожен християнин. Але як зробити так, щоб Господь виявляв до віруючого лише свою прихильність, не посилав випробування та не перевіряв терпіння та стійкість?
Для цього недостатньо лише вірити, вважати себе християнином та інколи заходити до церкви. Нікому не дано знати, в чому полягає промисел Божий щодо кожної людини. Але були такі люди, яким Господь за їхнє праведне життя і невпинну працю, смирення і покаяння давав дар передбачення і прозорливості. Можливо, вони зможуть дати пораду, як заслужити на Божу прихильність.
Святий праведний Іоанн Кронштадтський
Одним із таких святих, який щедро ділився досвідом духовного життя через свої писемні праці, був святий праведний Іоанн Кронштадтський. Він мав свій шлях до Бога, тому він радив кожному починати, як почав – через молитву. При чому, молитву він характеризував, як постійний настрій подяки! Тобто він здебільшого не просив Господа, а саме, дякував йому за те, що послано. Чим би не обдарував його Господь, святий все приймав з вдячністю – здоров’я та хворобу, багатство та злидні, славу та забуття. Все йшло на користь, все було потрібне і вело у вічне житті.
Звичайно, доводилося просити Господа про допомогу, адже всі прохання приймає Він з радістю. Праведник навчав:
Треба завжди від щирого серця висловлювати Богу і славослів’я, і подяку, і прохання; треба завжди від щирого серця робити всяку справу перед Ним; всім серцем завжди любити Його та сподіватися на Нього.
Святий Іван Кронштадтський у своїх працях багато місця приділяв тому, щоб залучити людей до молитви. Через працю, через лінь, через нерозуміння. Він наполягав: примушуйте себе до молитви. Спочатку буде важко, але потім настане момент полегшення. Це означає, що людина навчилася молитися, вона прагне цього. Це чудове почуття причетності до Бога.
Покаяння
Зрозуміло, щоб здобути прихильність Господа потрібно залишити гріх. Відмовитися від зла, покаятися і усвідомити неможливість порятунку своєї безсмертної душі, якщо вона живе з нерозкаяним гріхом. Що може бути простіше – устань, піди і покайся!
Покаяння має бути щирим і абсолютно вільним, а ніяк не вимушеним часом і звичаєм або особою, яка сповідує. Інакше це не буде покаяння. Покайтеся, сказано, бо наближися Царство Небесне (Мф. 4, 17), наближися, тобто саме прийшло, не потрібно довго шукати його, воно шукає вас, вашого вільного розташування, тобто: самі кайтеся з серцевою скорботою.
Так писав Іоанн Кронштадтський у своїх працях. Він приділяв велику увагу читанню псалмів. Про 50 псалмів «Помилуй мене, Боже, з великої милості твоєї…» говорив, що якщо вивчити його напам’ять і читати зі щирою вірою і сподіванням, то засяє від Господа прощення гріхів.
Піст
Святий праведний Іоанн був дуже утриманий у їжі та питві, скромний у побуті. Усі кошти, пожертвувані йому, витрачав на допомогу нужденним. Часом він повертався після відвідування бідних без верхнього одягу та навіть без чобіт, які віддавав людям. Відмовляючи собі багато в чому, прагнув допомогти кожному віруючому.
Одним із головних учителів для християн на шляху до істинного покаяння він вважав піст. Праведник говорив, що піст:
Дає зрозуміти, що постить, що йому не потрібно так багато їжі та пиття, як він вживав раніше. При цьому можна залишатися діяльним та активним.
Піст оголює багато пороків і недуги душі, слабкості та недоліки.
Щоб прийти до Бога, знайти спасіння та милість – піст є неодмінною умовою.
Тільки людина, яка почала постити, ясно починає бачити своїх ворогів, які мають безтілесну природу. Тих, хто лестощами, підступністю втягував у гріх.
Причастя Святих Христових таємниць
Неможливо бути в Богові, якщо Його немає в людині. Тому з’єднання з Плотою і Кров’ю Христовими – чим частіше, тим краще – праведний вважав неодмінною умовою отримання якихось благ та допомоги від Господа. Підготуватися, налаштуватися належним чином і прийняти Святі Таємниці, він радив це робити якомога часто.
Щоб здобути прихильність Бога, не треба робити щось особливе. Потрібно лише постійно бути з Ним – у пості, молитві, Причасті та любові!