Користолюбство – це діяльне прагнення до володіння багатством, непомірне бажання отримувати матеріальні блага і вигоди. По суті, це теж саме, що жадібність, сріблолюбство. Користолюбство є однією з восьми гріховних пристрастей, оскільки призводить до турбот і піклуванням про множення матеріальних благ на шкоду піклування про духовні цінності. Крім цього, воно породжує у людей заздрість, внутрішню злість, страх втрати накопиченого.
Одержимість багатством
Користолюбство простими словами це пристрасть до володіння майном і грошима понад те, що необхідно для життя. Святі отці вважали, що ця пристрасть є чужорідною для людської природи. Наприклад, блудна пристрасть чи обжерливість мають відношення до природи людини, тому що їх може вимагати тіло. Але користолюбство наступає на душу ззовні, не маючи відношення до природних потреб. При цьому, потрапивши в серце, ця пристрасть може затьмарити решту.
Апостол Павло в 1 посланні до Тимофія називає сріблолюбство коренем усіх лих. І це не дивно, адже з любові до грошей на очах апостола Павла, Іуда Іскаріот вчинив найстрашніший злочин із усіх скоєних на Землі: зрада свого Господа. За 30 срібних монет він віддав Спасителя на страту.
У народі існує приказка «що більше грошей, то більше їх хочеться». Душа, поглинена турботами про примноження багатства, стає дріб’язковою та жалюгідною. Нагромадивши грошей, одні витрачають їх на розваги та розкіш, а інші скрупульозно перераховують і зберігають, побоюючись можливих бід та катаклізмів. Вони не дають у борг, не діляться з ближніми, постійно бояться втратити своє багатство. Про яку надію на Господа може йтися? Люди сподіваються лише на гроші, яких прагнуть накопичити дедалі більше.
До користолюбства привчають дітей з наймолодшого віку, вчать їх бути успішними, щоб потім стати багатими, добре заробляти і накопичити багато грошей. Душі малюків зайняті мріями про успіх, гроші та нові речі. Хто тут згадає про Бога і вічне життя?
Святитель Іоанн Златоуст вважає, що користолюбство виникає від марнославства. На питання, від чого воно опановує людину, він відповідає:
«Від марнославства та крайньої безтурботності. Пристрасть до грошей сильніша і несамовитіша за інші пристрасті і може завдати великих скорбот. Сріблолюбці не насолоджуються і тим, що мають, як тому, що не впевнені у своїй безпеці, так і тому, що спрямовані на те, чого ще не отримали»