Згадую, як наші батьки йшли працювати у поле, залишаючи нас під наглядом сусідки. Ми грали разом із її дітьми. У ті часи діти були спокійними та врівноваженими. Сусідка зрідка поглядала на нас, продовжуючи займатися господарством, а ми тихо грали.
Так само і Христос, Мати Божа, святі раніше лише спостерігали за світом. А сьогодні і Христос, і Божа Матір, і святі змушені постійно то одного десь підхоплювати, то іншого від чогось утримувати, бо люди зараз неврівноважені. Зараз таке діється, що Боже борони! Все одно, як у якоїсь матері є кілька важких дітей: один – дурненький, інший – косенький, третій – неслух.
І ось вона доглядає: і своїх, і сусідських. Один заліз високо і ось-ось зірветься вниз, інший бере ножа і хоче перерізати собі горло, третій збирається образити четвертого … Мати не може розслабитися, не стуляє очей, стежить за ними, а діти не розуміють її тривоги. Так і світ не розуміє, що Бог допомагає йому. Якби Бог не допомагав, то з такою кількістю сучасної небезпечної техніки світ уже давно весь перекалічився. Але, на щастя, у нас є захисники: наш Отець – Бог, наша Мати – Пресвята Богородиця, наші брати та сестри – святі та ангели.