Семисвічник – невід’ємна частина інвентарю вівтаря кожного православного храму. Він розташовується навпроти Горішнього місця у Престолу (називається запрестольний) або безпосередньо на Престолі (напрестольний). Семисвічник – особливий світильник з сімома відгалуженнями, на кінцях яких розташовані свічки або лампади (чашечки з маслом), запалювати під час богослужіння.
Вперше семисвічник згадується в Старому Завіті у зв’язку з влаштуванням першого храму – скинії за часів поневірянь єврейського народу по пустелі. Золотий світильник (євр. Менора) був відлитий з цільного шматка золота вагою в 35 кг (Вих. 25: 31) і встановлений пророком Мойсеєм за велінням Божим в скинії.
Потім його розташували у вівтарі Єрусалимського храму. Менора була виконана у вигляді товстого стебла з шістьма гілками на круглій підставці. Її стебло і гілки вінчали лампади, наповнені найкращим оливковою олією. Возжигались вони ввечері і не гасилися до ранку (Лев. 24: 3).
Існує переказ, згідно з яким середня лампадка горіла довше інших, хоча кількість масла у всіх чашках було однаковим. Чудо припинилося за 40 років до знищення Другого Єрусалимського храму.
У Старому Завіті семисвічник – символ присутності серед тих, хто молиться в храмі людей Господа, Який в Святому Письмі називається світлом для всіх, хто живе на землі або світильником (Пс. 103: 2; 2 Цар. 22:29).
Згодом в іудаїзмі менора втратила духовне значення, перетворившись в національно-релігійний знак (емблему) Ізраїлю. Вона стала символом іудаїзму і тепер красується на гербі держави Ізраїль.
Семисвічник в християнстві
У перші століття християнської церкви вівтарі храмів висвітлювалися двома свічками, що символізують два єства (людське і божественне) Господа нашого Ісуса Христа. Крім символіки, таку кількість свічок було пов’язано з тим, що богослужіння проводилися таємно через переслідування християн, а невелике світло привертав менше уваги.
Через деякий час, коли християнство стало офіційною релігією і стали будувати храми, то, влаштовуючи церковний вівтар, священнослужителі почали орієнтуватися на його опис в Святому Письмі (оскільки Ісус Христос не знищив старозавітний закон, а доповнив його), і семисвічник зайняв своє колишнє місце.
Крім вказівок Господа по влаштуванню скинії на місце розташування семисвічника вплинуло бачення апостола Іоанна Богослова, який побачив 7 вогненних світильників перед престолом Господа (Одкр. 4: 5).
Що символізує семисвічник?
За словами ієромонаха Іова (Гумерова) новозавітна Церква успадкувала Богом відкрите релігію Старого Завіту, сприйняла семисвічник як священного символу благодатних дарів Святого Духа (Об’явл. 4: 5).
Семисвічник символізує:
Сім Таїнств Церкви: Хрещення, Миропомазання, Священство, Вінчання (шлюб), Причастя, Покаяння (сповідь), Соборування;
Сім Вселенських Соборів;
Древо Життя, що знаходилося в середині Рая;
Сім Церков з бачення апостола Іоанна Богослова;
Сім днів Творіння;
Багатство і повноту Божественної благодаті.
У Новому Завіті духовний сенс семисвічника отримує глибинне значення. Тепер він означає не тільки присутність Бога серед віруючих людей, але і служить нагадуванням кожній православній людині про проливається на нього Божої благодаті, яка перетворює людей, дає можливість порятунку і з’єднання з Богом через Таїнства Церкви.