Cвяті 20 століття, що стало для Православної Церкви небачено важким і кривавим, новомученики та сповідники приєдналися до цієї могутньої армії Господа. Серед них велична постать святителя Луки Войно-Ясенецького видається особливо значущою.
Валентин Феліксович Війно-Ясенецький був доктором, вченим, відомим усьому світові Професором топографічної анатомії, найталановитіший і прогресивний хірург, засновник гнійної хірургії та регіонарної анестезії. Він працював лікарем. Після революції, будучи керівником великої лікарні, у розпал репресій, він приймає священний сан, одягає рясу і наперсний хрест. У такому вигляді він викладає у медичному інституті та приймає пацієнтів.
Побачивши блюзнірські карнавали і знущання над Господом нашим Ісусом Христом, моє серце голосно кричало: «Не можу мовчати!». І я відчував, що мій обов’язок – захищати проповіддю ображеного Спасителя нашого і вихваляти Його безмірне милосердя до роду людського
Через два роки він приймає чернечий постриг та ім’я Лука Кримський.
Зрозуміло, великого лікаря не оминули репресії, він пройшов через муки таборів та тортур. Лука пройшов фронту Великої Великої Вітчизняної війни, став архієпископом.
За його підручниками до цього дня викладають у медичних навчальних закладах гнійну хірургію. До речі, всі ілюстрації до книги він малював власноруч, бо був талановитим художником. До останніх днів життя він вів хірургічну практику та єпископське служіння.
У 1995 році святитель Лука Кримський був зарахований до лику святих.
15 цитат про віру та молитву
«Обжорство є матір’ю всіх пристрастей, хоча його досить легко подолати. Адже піст сприяє покаянню та порятунку. Тому, приборкавши черево, можна панувати над іншими пристрастями.»
«Смиренність є перше, найважливіше і основне, чого вимагає від нас Бог. Це перший крок, перша ланка в золотому ланцюзі. А з ним пов’язана й друга ланка: Блаженні плачуть, бо вони втішаться» (Мт.5:4).
«Якщо ми називаємося християнами, то ми не можемо бути гіршими за невіруючих. Наш обов’язок добувати чесноти, усім своїм життям і прикладом прославляти ім’я Боже, яке ми носимо. І в цьому допомагає християнам Божа благодать»
«Як рідко виходить у нас чинити з іншими людьми так само, як би нам хотілося, щоб чинили з нами»
«Тримайтеся тієї віри, якою навчає нас Свята Церква – віри євангельської, віри Христової, віри апостольської, і врятує вас Господь Ісус Христос»
«Наша діяльність така, як у нас серце. Коли серце пройняте любов’ю до Бога, воно чисте і святе, то й справи, думки, слова, політичні погляди, філософські погляди будуть наповнені цим почуттям і святістю серця»
«Наскільки важливо, як глибоко втішно для нас, обтяжених безліччю гріхів, знати і вірити, що навіть найстрашніший грішник може бути раптово помилований і отримати доступ до Царства Небесного за невимовним милосердям Божим!»
«Чим більше думаєш про Хрест Христовий, чим частіше і глибше думаєш про Його жертву, Його страждання, тим чистішим і добрішим стає серце. Ці роздуми витіснять усе погане, що заважає Богові оселитися в серці і залишитися там навіки.
«Там, де люди зубоскалять, займаються пересміюванням, знущанням з ближніх, зубоскалять, не можна залишатися. Ідіть із таких місць, це нечисте середовище, в якому не можна залишатися. Потрібно бігти, заткнувши вуха»
«Пам’ятайте, що завжди, коли ви лаєтеся, гніваєтесь, таїте злобу проти своїх ближніх, це у вашому серці панують біси і радіють, що їм так легко вдалося там оселитися»
«Той, хто справді благочестивий, завжди зосереджений, завжди слідкує за тим, що відбувається у нього в серці. А той, хто балакучий і пустословить без кінця, непомітно вивергає слова засудження, лайки та плітки. А це все суворо заборонено Господом»
«Людська ненаситність породжує невдячність. Щоб людина не отримала, їй все мало, вона не відчуває подяки, а тільки все нарікає, що мало їй. А ось ті, хто за все, навіть трохи, дякує Богу, ті отримають від Бога свою нагороду, в тисячі разів більшу»
«Боже милосердя не має меж, воно більше за океан, тому в Божій милості можна втопити всі гріхи, навіть найтяжчі, якщо каятися щиро в них»
«Спостерігатимемо за нашим серцем, оцінюватимемо те, що виходить із нас і з вуст наших, а не те, що входить до них. Житимемо за наказами святої любові, бо весь закон Христовий полягає в одному слові: Полюби ближнього твого, як самого себе (Мт.22:39; Мк.12:31; Лк.10:27). Пам’ятаймо про це, і тоді благословить нас Бог і пробачить усі гріхи наші»
«Просимо Господа, щоб Він допоміг любити Його до кінця життя людського. Щоб допоміг йти шляхом, вказаним Ним. Щоб вів нас цим шляхом і привів у Царство Боже. Амінь»
Мудрість святителя Луки Кримського безмежна. Варто звернутися до його творів, щоб отримувати духовну їжу щодня.