Настрій на молитву, бажання долучитися до обрядів, свідомий потяг пізнавати таємницю богоспілкування – ці почуття необхідні для того, щоб піти до храму і помолитися соборно про якісь свої потреби. Та ось не всі люди мають такий настрій. Багатьом здається, що вони ще не готові, немає в них потягу до присутності на богослужіннях.
Є дуже влучна фразу з «Душекорисних настанов» преподобного Макарія Оптинського (Іванова), яка звучить так:
Особливо до церкви треба ходити у мирному дусі, бо й молитва не приймається, якщо маємо на когось що чи хтось нами ображений.
З цих слів подвижника зроблено висновок про те, що якщо дух не мирний, є образа на когось чи когось ми образили, то до церкви ходити не треба! Таким чином фраза святого перевернута з ніг на голову. У ній, навпаки, йдеться, що до храму треба приходити, але перед цим слід примиритися з кривдниками, всіх пробачити і вибачитися перед скривдженими.
Хтось пробував підійти до раніше скривдженої ним людини і вибачитися, сказати, що був неправий? Це таке невимовне почуття полегшення, така перемога над гординею, що порівняти почуття звільнення можна тільки з виходом із холодного темного підвалу у теплий літній день! Більше не гнітить у глибині душі вина, немає каменю на серці.
Так само й самому пробачити образу і сказати людині, що пробачив її, буде достатньо, щоб полегшити свій вантаж. Ось про що йдеться у настанові преп. Макарія Оптінського.
Подолати гордість, змиритися, стати покірнішими – всі ці якості були притаманні Господу нашому Ісусу Христу, єдиному безгрішному. Тому, виявивши такі ж якості при прощенні образ і вибачення, люди стають ближче до Бога, а це означає, що вони підвищують свої шанси на вічне життя в Царстві Небесному.
Чому Макарій Оптинський наставляв ходити до церкви?
Святий вважав, що лише у православній Церкві можна врятуватися. Він доводив це найголовнішим свідченням у житті віруючого – Святим Євангелієм.
Свята Церква має таку невимовну важливість, бо наділена від Господа владою. Хто противиться цій владі, той подібний до язичника і митаря. Про це сказав сам Господь, написане це в Євангелії Матвій 18,17., якщо ж не послухає їх, скажи церкві; а якщо й церкви не послухає, то нехай буде тобі, як язичник та митар. (Мф.18, 17)
Церква має таку тверду основу, що непідвладна навіть всесильним сатанинським нападкам. Це написано в Євангелії від Матвія 16,18.
і Я кажу тобі: ти – Петро*, і на цьому камені Я створю Церкву Мою, і брама пекла не здолають її (Мт.16,18)
Основою та наріжним каменем Єдиної Святої та Апостольської Церкви є сам Господь. Хто ж може бути сильнішим за владику світу? Про це говорив апостол Павло у своєму першому посланні до коринтян: і всі пили одне й те духовне пиття: бо пили з духовного наступного каменю; камінь же був Христос (1Кор.10,4)
Віруючій людині не можна нехтувати тим будинком, де на нього чекають завжди, в будь-який час раді. Тут приготовлена трапеза, яка не лише насичує, а й дарує вічне життя. Це Дім Божий. Це місце, де знаходиться і живе істина, щоб, якщо сповільню, ти знав, як треба чинити в Божому домі, який є Церква Бога живого, стовп і утвердження істини (1Тим.3,15).
Потрібно обов’язково скористатися порадами святого, який усе розклав по поличках.
У якому б стані не був віруючий, йому слід прийти до храму на богослужіння. Тільки тут, у Божому домі можна знайти істину, силу і правду. У храмі можна насититися здоров’ям і отримати духовну підтримку. І не треба чекати на якийсь особливий стан, настрої.
Пам’ятайте, що сатана радіє від того, що люди не йдуть до храму, він придумає для людини, що вагається, тисячі причин, аби та не дійшла до церкви.