Стоячи перед вівтарем і клянучись залишатися і в горі, і в радості, багато хто і не припускають розлучення. Адже Господь заповідав «Плодіться і розмножуйтеся». Та й Апостол Павло вважав, що чоловік не може кидати свою дружину, одружитися на розведеною. Однак розлучення зустрічаються поза волею людини. Ось як православ’я радить людям жити після розлучення.
Розлучення або розставання можуть змусити серйозно задуматися людини про своє ставлення до близьких, способі життя. Зазвичай розлучення відбуваються, коли між чоловіком і дружиною втрачається розуміння, контакт, зв’язок. Шкідливі, малопомітні, але неприємні звички можуть провокувати розставання, адже терпіння не безмежне. І рано чи пізно людина, статут доводити свою правоту, грюкає дверима.
Якщо близька людина доріг, важливо постаратися налагодити з ним відносини. Зрозуміти, чому це сталося, особливо якщо розлучення ще не оформлений. Часто розставання відбувається тоді, коли люди не чують один одного або не надають значення тому, що важливо для іншого. Наприклад, дружина, поглинена турботами про дитину, перестає достатньо часу приділяти чоловікові. Він ображається замість того, щоб допомагати їй. В результаті невдоволення накопичується і подружжя розлучається.
В цьому випадку, важливо зробити крок назустріч людині, постаратися зрозуміти, що відбувається і змінити своє життя. Особливо, якщо в родині вже є діти, так як їм розставання батьків буде даватися особливо важко. Тому, якщо можна, християнину важливо покаятися священикові, поговорити з духівником, подумати, як виправити ситуацію. Іноді, нехай і не відразу, налагодити відносини виходить, якщо немає причини, пов’язаної з пияцтвом, зрадою, зрадою. Особливо, коли християнин не тільки усвідомив, але і виправив свої помилки, то, що заважало спільного життя пари.
Зібратися духом після розставання допомагає молитва. Вона дозволяє не тільки подолати образу, відчай, але і прийняти важку ситуацію.
Остерігатися зневіри і відчаю
Після розставання, розведеного людину мучить сильне смуток, відчай, пристрасті. Іноді він намагається відчайдушно довести свою другу половинку, що та помилилася і показати, що він чогось вартий. Це може привести до безладних зв’язків, обману, маніпуляцій, які спустошують душу, особливо якщо друга половинка непохитна. Найважливіше, чого варто остерігатися християнину після розлучення:
Зневіри. Воно вважається тяжким гріхом, який підштовхує до пияцтва, навіть суїцидів. Все це вважається тяжкими гріхами в церкві. Священики в таких випадках радять частіше ходити в храм, молитися, читати молитви перед іконою «Несподівана радість» або «Невпиваєма чаші»;
Гарячкових спроб облаштувати побут, одружитися, знайти половинку. Це часто провокує позашлюбні зв’язки, поспішні шлюби і помилки, які стоять здоров’я і можуть сильно нашкодити як самій людині, так і оточуючим. Особливо, коли з’ясовується, що в новому шлюбі проблем не меншає, страждають діти;
Зациклення на собі, на шкоду справах, дітям. Занурюючись в переживання, людина може переступити межу нормальності, закинути побут, дітей, впасти в безвихідне становище. У такій ситуації йому, та й всім близьким стає погано;
Очорнення кинуту людину, засудження. Хоча в деяких випадках неможливо не засуджувати людину, але це її вибір. І тільки він несе за нього відповідальність перед Богом.
Перший час важливо молитися, відвідувати храм, дати душі заспокоїтися. Можна порадитися з духівником, як вести себе далі, відвідати психолога. Головне відновити душевну рівновагу, сили, щоб впоратися з ситуацією.
Чи варто одружуватися після розлучення християнину?
Другий шлюб може стати повторенням тих же помилок, якщо немає виправлення. Варто подумати про дітей, за яких доводиться нести відповідальність, якщо вони залишилися. Будь-які відносини після розлучення можуть виявитися помилкою, ускладнити життя як самій людині, так і його близьким. Найчастіше вони виливаються в ще більші переживання, ніж після розлучення.
Перш, ніж зважитися на повторний шлюб, відносини, варто задуматися про наступні речі:
Чи готові ви взяти відповідальність за нову людину в своєму житті перед Богом? Або шлюб потрібен для того, щоб налагодити побут, вирішити господарські, сексуальні питання, не бути на самоті?
Якщо друга половинка усвідомлює помилку і захоче повернутися, ви готові почати все спочатку? Може, краще не вступати в нові відносини, поки все ще живе?
Чи приймуть новий шлюб діти? Особливо, якщо змушені жити разом з одним із батьків?
На питання про сімейне життя після шлюбу церква не дає однозначної відповіді. Одним варто одружуватися, налагодити життя, іншим краще залишитися на самоті. Тільки молитва, читання духовної літератури, світової святих старців допоможуть знайти людині відповідь на це питання.
Що справить тому, хто пішов з сім’ї?
Церква вважає, що сімейні відносини важливо зберігати в будь-якому випадку, крім пияцтва, божевілля, зради, рукоприкладства. Буває, що людина змушена піти з сім’ї з різних причин. У деяких випадках священики з розумінням ставляться до тих, хто змушений прийняти таке непросте рішення, але практично ніколи не схвалюють ситуацію, коли людина «закохався і кинув сім’ю заради іншого», особливо якщо залишилися діти.
Тому, хто пішов з сім’ї, важливо подумати не тільки про власне благополуччя. Адже заручниками розлучення часто стають діти. Особливо якщо вітчим виявляється невіруючим, грубою людиною, може домагатися дочок-підлітків, схиляти до гріха. Тому тим, у кого є діти, важливо думати не тільки про себе.
Розлучення усіма переживають важко. Особливо, якщо почуття не охололи. Тому християнину важливо думати не тільки про себе і слідувати християнським правилам. Особливо, несучи відповідальність за інших людей перед Богом.